Простити? Так, звичайно, Мила, За те, що серце розчавила І покалічила мій розум. Простити? Ну про що Ти - зможу! За те, що не доспав я ночі, У робота'х знівечені очі, За нерви з'їдені, печінку... Прощу, аякже, Ти ж бо - Жінка! За ці в мозолях чорні руки, За діарею від розлуки, За посивілі рано скроні І моє серце безборонне. Заради Тебе все я здужав, Прощу й тепер журбу і нужди. За тіло знищене і жили, Щоб ти в любові панській жила, І світ міг тішитись тобою. Ну не в петлю ж із головою! О ні! Шляхи мої тернисті... Скажу своєму серцю -"Вистій!". Прощаю все! В майбутнє власне Візьму Тебе і крихту щастя...
Хоча й не випаде щаслива долі карта, Щоб там не сталось - все простити варто. Тягар жалів залиш навік в минулім, Лише б любов у серці не заснула, Лише б вогонь у нім не загасити... Вона простила й Ти зумій простити!
я розпачливо руки розвела -- я нічого не розумію... що ж це за таке?... болюче... кричуче... аж до діареї діло дійшло! -- це вже нервова система реагує збоєм на якийсь дистрес... така якась пора цьоголітня -- всі криком від болю сердечного кричать... може, це через парад планет, що має статися, чи вже точно перед кінцем світу всі.... ось Вам, пане Мартине, подорожничок з України -- до серця прикладіть...
Не впадайте Ви у розпач, Бо слова людські пророчі. А в Мартина все є добре - Серце в нього ж бо хоробре, І життя загартувало... Не печальтесь, люба Валю!
Чому завжди така ти різна? Часом черства, буваєш грізна, Наївна, добра, мов дитя. Чом хвилями у нас життя? - В об1д з любов'ю звариш супу, Вночі покинеш, сівши в ступу, Забудеш вірності завіт, Ба на мітлу й гайда в політ... Хто ти - коханка чи сукуба, Чи доля, а чи, може, згуба? Бери з собою у політ, Ну хочеш - купим вертоліт?
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
у Вас 
0
