На транспарантах –
наші «за» і «проти»,
Та чи існує вибір у
спільноти?
Друкує преса все
нові портрети,
Але давайте скажемо
відверто.
Немов фашисти,
полонили гроші,
Не довіряйте,
будьте на сторожі,
Ворон багато в
небесах літає,
Одна укусить, друга
- серце крає.
Що буде завтра - з нас ніхто не знає,
Чи варто землю
називати раєм?
Та і в садах
божественних – спокуса,
Не знаєш, де й коли
змія укусить.
Фальшиві німби,
продано ікони,
Чи ти ще тут, чи,
може, за кордоном?
Я – патріот, та добре розумію, -
На Батьківщині
доторкнутись мрії
Не так і просто.
Сльози, як зарплати,
Такі дрібні – нема що
й заховати,
Вогонь домашній,
хай не найлютіший,
Нам розвести буває
все складніше,
Тоді й родина, як
розбита ваза,
Окремо ті, хто має
бути разом,
А цій ріці початок
на вершині,
Не легко нам із
вами жити нині.
Отож, потрібно
крізь мурИ і грати,
Боротись за
майбутнє, працювати,
Довкола вкотре –
різні транспаранти,
А нам – до праці.
Знову виживати…
| 
у Вас 
0
