Життя в дарунок дає нам Бог, Але дороги нема на двох. Ми вибираєм самі свій шлях Іти по тернях, чи по полях, І те що було, і те що йде За нами слідом усе гряде. До того часу, тої пори, Аж поки кликне Господь з гори Привітно скаже: - Ти все приніс? Ану розказуй, не ховай ніс! І, як ти, добре прожив життя, Не треба буде і каяття, А хто не думав про цей завіт, Не милим стане для нього світ. Прошу вас, браття, не забувати, Що перед Богом, звіт треба дати.
звіт... перед Богом... і перед собою водночас -- без тіней... перед абсолютним Світлом і Любов"ю... Ви праві, пані Катерино.... про це слід би щомить пам"ятати...
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
klavka: В поисках настоящего мастера многие читают отзывы о гадалках на форумах. В некоторых случаях это помогает избежать мошенников. Но на опросы уходит немало времени. И это не гарантирует защиту от цыганк
klavysjka: Безмежно дякую! Насправді у житті і таке буває. А потім, наче на сповіді все сказала. На душі стало легше. А жила з тягарем таким все життя. Двуша і серце рвались в шмаття.
у Вас 
0
