Вікторе, чи не вважаєте Ви, що трішки зайвим є уточнення "рідна українська", нaче є ще якась інша рідна - адже вірш написаний українькою мовою, то ж і так зрозуміло , яка мова рідна. Трішки мені тут штучно, але ж кажу- це тільки смаки і асоціації мої, як читача.Тому пишіть так,як Вам серце підказує. Натхнення і удачі!
п. Іване, просто дякую, що читаєте мої вірші! Хочу поправити останній рядок, бо під час нaбору тексту випустила букву.Має бути так: Ти нею світиш, З нею- незнищенна!
Чудове завершення вірша. Мелодійно, співочо виписана ідейна лінія твору- гарно ,Вікторе! Як на мена, то перша строфа має забарвлення надмірної патетики - але це тільки моє бачення.
Іване, я щаслива, що вірш читається- це для мене найбільша нагорода.Щодо насиченості, то мушу сказати: в той час ,коли народжувала цей вірш, мені здавалося, що всіх слів на світі буде замало щоб передати те, що жило в мені...Одним словом- це стан душі, я і прагнула від початку, аби вірш був таким.А ще: для мене, серед багатьох талановитих поетів, яскравим маяком і вершиною поетичної довершеності є В. Стус. Я завжди запалююся до енергетики його віршів і мене чарує в них ота насичена образність. Мені це подобається, хоча і маю зовсім простенькі вірші з якими, маю надію, зможу поділитися на форумі. Всім натхнення!
Валеріє,простудіювала все про слово "багряніють" і зрозуміла, що у мене у вірші опечтка вийшла.Має бути не "багрявіють", а "багряніють", тоді із наголосом наче все нормально.Дякую, що підмітили.