На здоров'я! Добре було б... І для вас, і для читачів усіх...Або доводити до певного рівня, або ж не братися зовсім... А то тут чимало люду пише, як на підлітково-лікбезному рівні... ШАНУЙМОСЯ!
Ні, і нам теж... Кажуть, праведник - це людина, як займає правильну позицію згідно Слова Божого... А святі? Хто вони? Чи є вони поміж нами, серед наших знайомих і друзів? Звісно, що є... Це люди, які випромінюють світло, або носії світла... Я раніше думав, що це люди абсолютно безгрішні, тобто ідеальні... Але ж таких просто не існує, бо ідеальний тільки Бог... Успіхів і творчих радощів, п. Олесю!
Багато добрих думок, але й роботи ще чимало... Поламаний ритм, а це не придає ні рядкам, ні строфам виразності... Ритм повинен бути чітким, правильним, а не таким сумбурним:
В житі багато спроб було у нас, Чужу насиль випхнути із хати, Щоб огник у лампаді не погас, Яким покуть мали освящати .
Хоча б ось так, наприклад: Було в житті багато спроб у нас Чуже насилля випхнути із хати, Щоб вогник у лампаді не погас, Яким покуття мали освящати.
І такий розмір повинен бути до кінця, п. Іване... Успіхів!. І хай щастить Вам!
Зла і гріхів у нас чимало, але земля, слава Богові, ще не горить, і я вірю, що не горітиме ніколи... Останній праведник? А чому? Ні, це не так... Праведників у нас є багато... І з кожним днем їх стає більше, бо нині ера Святого Духа... І той, хто несе Його світло, хто живе за Його Законом, той вартий зватися праведником... Осяяння і наснаги!
Ні, вони Божі... Як і ми... Усе належить ЙОМУ одному... І тільки в Ньому наша сила і слава... А все інша суєта... Кожна бадилинонька створена Ним... Кожен листочок... І кожна квіточка... А солов'ї співають Йому осанну!
І слава Богові! Без розмови з Творцем життя порожнє... Але Господь тільки показує дорогу, а пройти нею мусить людина сама... І силу духу дає віра в Нього... Тому Він говорить: пізнайте істину й вона вас вільними зробить... Кого? Тих, хто до цього прагне...
Вітаю, Олеже! Дуже славно... Пропоную в останню строфу кілька нюансів: Стоїмо на вітрах, і нічого нам більше не треба – тільки б хата прозріла й вагітніла сном сіножать... І цілує нам очі сполохане крилами небо, то лелеки летять, то лелеки додому летять...
Шановний тезку, а хіба чесна людина ходить кривими дорогами? І що це за "люте пручання"? Мабуть, згадалася молодість... Як завжди, Ви зміст підганяєте під рими, а треба підбирати рими до змісту... Тоді правда не ходитиме кривими дорогами...
Очі медові... Це ті, що липнуть? А що ж робити з ритмом? Любий, любий, любий, любий! Стукіт серця рветься з гр`удей. Стукіт серця з гр`удей рветься, У діброві віддається!
До речі, якраз у сором'язливих і не побачиш медово-липучих і солодких очей... НА(в)ПРОЧУД... Якщо це пісня, тоді всі заспіви повинні мати чітко витриманий ритм і точні наголоси у словах... Наснаги та терпіння!
Я вірю, що наша мова дзвенітиме вічно... Я люблю її і не хочу стояти осторонь, коли її всіляко принижують... І знаєте, хто мені дав у юності чудовий урок? Один іх моїх прекрасних викладачів, який пристойно володів українською, за національнісю єврей... Мудрий урок!
Певно, ви плутаєте суржик із діалектом... Так, діалекти - це струмки, які живлять мову, а суржик - сміття, яке захаращує і знецінює мову... Суржик - це хвороба для мови, якою заражені байдужі... Тому й міліють мовні ріки, а потім засихають...