Гарно, повіяло весною і коханням... "Я в твоїх обіймах милувалась нами, Господи... це ж мрії... Ти наснивсь мені." Хай частіше сняться Вам такі сни і пишуться славні вірші... Успіхів і високого неба!
Пане Василю, якщо під слабенькими вправами є цілий ряд схвальних відгуків, то як це назвати? Добротою чи поблажливістю? Я розумію, що Вам не до цього, але ж як це проминути... Якби це траплялося інколи, а то це вже увійшло у певну систему... І було би правильно, якби незадовільні спроби не схвалювалися до друку, бо гонитва за кількістю нікому не піде на користь... Таке враження, що хтось пропускає іноді навіть не читаючи... А помилок тьма... То як у такому випадку бути? А оплески і хвальба тут як тут! І сміх, і сльози... Хоч не заходь сюди...
Це добре, що ви редагуєте після зауважень, а було б ще краще, якби ви правили максимально до того і не поспішали оприлюднювати написане... Хоча є автори, які не виправляють елементарних помилок... І друкують, не перевіряючи, і потім не виправляють, а кидають свою дитину напризволяще...
Ми з вами говоримо про різні речі... А грати роль доброї тьоті чи доброго дяді легко... Тут є чимало прикладів звичайного загравання з читачами, та й не тільки тут...
Серйозна дискусія на голому місці... Є безліч хвалебних коментарів під учнівськими вправами, які виконані як-небудь... Якби це були спроби підлітків, а то є серед цих авторів навіть статечні люди... Хіба вони не розуміють, де проза, а де поезія, де закінчений вірш, а де ще не готовий?.. А ті, що дякують і хвалять?.. Чи поїдете ви на автобусі без четвертого колеса чи на двоколісному?.. І ви, шановні дискусанти, суперечите самі собі... Якщо вже забули, то передивіться, будь ласка, свої коментарі та оцінювання... Хто не розуміється, той читає і бере написане за взірець, і вчиться... І що в нього вийде?.. Набір слів... Ось нещодавно я подивився і що побачив і прочитав? Словесний вінегрет, по-сучасному асорті... І знову читачі дякують... Якби це були іноземці, які почали вивчати нашу мову, а то ж... Ось такі, шановні анумівці, в нас діла... Сором за цей сайт, боляче за мову і вельми шкода нашої невинної Матері...
Славно... А як тут читати піднім`у чи підн`іму? Здається, порушений ритм... "Й шепоче голос матері: «Іванку, Вставай хутчіш, готуйся до сніданку". А чому шепоче голос матері? Шепоче мати... І готуйся до уроків... Пора снідати або іди снідати... Хіба так говорять: готуйся до сніданку... Вставай, Іванку, бо проспиш і сніданок! Тож треба тут пошукати точніших слів...
Так, Свято Письмо потрібно читати очима серця, тобто духовними... Та головне бажання і Святий Дух навчить, якщо відкрити Йому своє серце й запросити Його у наставники і помічники... Це вірний шлях, осяяний Божим Словом...