Добре заримовано... І що далі? А заради чого писався цей вірш? Здається, що Ви теж гонитеся за кількістю... А можливості у Вас неабиякі... Пильнуйте їх, бо пропадуть...
Ви піднімаєте серйозні теми і, мабуть, тому дуже поспішаєте... Інколи потрібно працювати над віршем до тих пір, коли він повністю дозріє... І не декілька годин, а декілька днів, тижнів, а то й більше... І не можна в одному вірші примінювати різні розміри, бо ламається ритм і все летить шкереберть... Здається, я про це вже писав... Заглядайте частіше у "Літературознавчий словник"... Адже вчитися ніколи не пізно...
Ну й що?.. А заради чого це?.. Що тебе забуду я? І все? До кожного словечка, до кожного рядочка треба ставитися, як до живого... Бо слово і є живе... Воно дихає, воно плаче, воно сміється й зітхає, чекаючи вірну душу... Прислухайтесь... І повірте йому... І полюбіть його... Без любові нічого не вийде...