О, я давно їх вивчив потай
Під невгамовний
серця стук.
І граю, нібито по
нотах,
Мелодії – і вуст,
і рук.
А проведу смичком
по скрипці,
І висіває зорі
ніч.
І котяться вони
по шибці,
Як діаманти юних
стріч.
І сам не знаю, де
сховати
На сто каратів
діамант.
Кому його
подарувати,
І чий осяяти
талант?
|