Прекрасний болісний вірш!Скільки тих сіл зникло з карти України,вже й не перерахувати,одна зона ЧАЕС десятками винищила, інші просто вимерли,як моє (колись квітуче)село.За тему,за написання
Так, тема більше ніж просто актуальна- це те, про що на сполох треба кричати тепер. Тільки б знати як вберегти оті витоки народні- село...на жаль, на сьогоденна уже такі замулині...
Зникають села,-характерна ознака занепаду держави і нації.Це історична аксіома.Як би не горлопанили нинішні можновладці, але краіна котиться у небуття.Тут кричати і писати замало.Потрібно зупинити цю вакханалію любим шляхом.Тут і політики теж мало.Мабуть потрібен хірург,вірніше нейрохірург, щоб видалити із нашого мозоку пухлини рабської покори та меншевартості.Інакше українці залишаться на своїй земі тільки в резервуаціях, щоб показувати приїзжим туристам яка була тут колись нація.Вірш чудовий.Дякую,Вам,пані Катерино, що не обминаєте болючі теми.
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
virchi:Ви знову торкнулися теми, яка є однією з найскладніших у людських стосунках - любові без взаємності, але без гіркоти, а з глибокою повагою до почуття як такого.
virchi:Ви підняли тему, яка є однією з найгостріших у нашому суспільстві - бідність людей похилого віку. Ваша поезія б'є точно в ціль, викликаючи глибоке співчуття та обуренн
у Вас 
0
