Відповідаю на Ваш і на попередній коментар разом. Думаю, що слова відповіді, а також вірші Звернення до мужчин та Снайпер мені продиктували мої чоловічі і жіночі гени (якщо жіночі в мене є) одночасно. Вони підказують мені, що жінка-снайпер - це найвеличезніше негативне відхилення людського розуму, яке нормальним людям ніколи не зрозуміти. Ні, не жінка-вбивця тире відхилення (в житті може бути все і як Ви вірно примітили, що і діти воюють), а саме - жінка-вбивця-снайпер. Я впевнений, що з цією особою по своєму бажанню сісти за один стіл, подарувати їй квіти, протягнути руку привітання можуть тільки люди з нездоровою психікою. А її статус неможливо виправдати ніякими обставинами, в тому числі і нападниками.
Пані Катерино, ви як в душу заглянули. Не хочеться займатись плагіатом, але я бачу, що не я один вважаю себе диваком. А від цього на серці так радісно. Дай Вам Бог здоров*я і щастя.
Пані Іванно! Хороший вірш, але песимізм поряд з оптимізмом в одному творі читаються сумно. Святкувати весну ми будемо завжди. Нехай ті, які віддали свої життя за весну та за наше право її святкувати і які зараз на небі - за нас порадіють. Вони поклали свої життя на вівтар добра недарма. Ваша віра в воскресіння надихає на світле, але "ще не вмерла Україна".
Болюча тема, тяжка. Історія показує, що без хомута ніяк. Але є хомут такий, як в нас, що розтирає шию до крові і ясла порожні. А є хомут - лиш сама декорація і "вдосталь пійла і харчів". Щось там кажуть люди про два зла, з яких вибирають менше. То наш людський "табун", на мій погляд, "несе свій гнів" щоб доскакати напочатку до повних ясел.
Шановна, пані Лілія! Ваш вірш дуже злободенний. Відсутність в багатьох українців патріотизму і величезна доля антипатріотизму в Україні - це велика біда нашого народу. Дуже тяжко жити поруч з людьми, які прожили на українській землі по 50-60 років, їли українське сало, пили українську горілку і в той же час лили і продовжують поливати свою державу, своїх співвітчизників потоками бруду, одночасно цілуючи ворогів України в те місце в яке зазвичай не цілують. Патріотизм треба не виховувати, його треба кувати в свідомості людини з дня її народження до самої смерті. Якби в нас всі були патріотами, то я впевнений - не найшлось би місця подіям в Криму і на Донбасі. І на Путіна і йому подібних ми б дивилися зверху.
Пані Лілія! Так сьогодні навкруги багато зла. Аж ось і Добро, і Щастя, і Кохання. І так радісно на душі, і хочеться жити. Ви сонечко. Григорій Трудний.
Дуже хороший вірш! Так, волонтерам потрібно ставити пам*ятники при житті. А ще їм побажання. Приймати рішучу участь в спасінні людей не тоді коли дім завалився, а з самого початку його будівництва. Григорій Трудний.
Флора, спасибі за коментар.Так, це дійсно дуже складно. А почуття, які я виразив у вірші схожі на ті, які відчуваїш, коли на бруківці троє одного б*ють ногами, а десятки проходять мимо і злякано (а вірніше залякано) відвертаються. Цю ситуацію не цікавою не назвеш. Григорій Трудний. З повагою.
Шановний пане Роман Ілліч! Я не закликаю "плакати Всіх знов!" Я закликаю корчувати зло. Як би Ви не крутились біля старого пенька в садку, який приносить молодим деревам тільки шкоду та зло - без заступа та сокири тут не обійтись. І саме любов до тих, кого зло розтоптало та принизило надихає мене закликати людей з цим злом боротися. Пробачте, я не можу взяти в руки АКМС. Я можу це робити тільки словом. Як казав хтось з Великих: "Слово сильніше гармати". Григорій Трудний. З повагою.
Шановна пані Катерино! Я сміюся над усіма, над нами. Та глузую над самим собою. Я по горло наївся драми. Та закликаю братів до бою. Григорій Трудний. З повагою.
Молода та рання, а це дуже радує. Анастасіє, дуже об`ємно, але гірко. Ваш твір, це не присвячення, а скоріше реквієм. Попрацюйте над віршем, проримуйте його в другому стилі і ціни йому не буде. Бо тема з претензією на Шевченка. Не ображайтесь, сприйміть мої слова вдумливо. По темі. Ніхто їх не вибирав і не вибирає. Вони вибирались і продовжують вибиратись самі. Не міг Український народ вибрати, наприклад останнього. Не міг! Ми не байдужі. Ми до смерті залякані, а свій страх за байдужістю тільки маскуємо. Але поява таких віршів, як Ваш з під пера Української молоді являється ознакою того, що ген страху починає з Української душі та тіла витравлюватись. Анастасіє, я з Вами поряд і Ваш твір сприймаю, як заклик. Так тримати. Григорій Трудний. З повагою.
Я намагаюсь бути на стороні Правди. Те, що "тривожу уми" і намагаюсь вивести людей із стану байдужості - мені від цього радісно. Адже - "байдужість- це душевна підлість"(Л.Н.Толстой). Шкода, але без зіткнень Правда ніколи і ніде в світі не виборювалась. Григорій Трудний.З повагою.
Якби не мобільні телефони та плоскі телевізори, то і життя наше було б схоже,як дві каплі води на те, що було 50 років назад. Григорій Трудний. З повагою.
');
var elem = $(elem);
elem.find('img').hide();
elem.append(waitImg);
var messageID = elem.attr('data-message-id');
var notSpam = elem.attr('data-not-spam') ? 0 : 1; // invert - 'data-not-spam' should contain CURRENT 'notspam' status!
$.post('/index/', {
a : 101,
scope_id : uCoz.spam.config.scopeID,
message_id : messageID,
not_spam : notSpam
}).then(function(response) {
waitImg.remove();
elem.find('img').show();
if (response.error) {
alert(response.error);
return;
}
if (response.status == 'admin_message_not_spam') {
elem.attr('data-not-spam', true).find('img').attr('src', '/.s/img/spamfilter/notspam-active.gif');
$('#del-as-spam-' + messageID).hide();
} else {
elem.removeAttr('data-not-spam').find('img').attr('src', '/.s/img/spamfilter/notspam.gif');
$('#del-as-spam-' + messageID).show();
}
//console.log(response);
});
return false;
};
uCoz.spam.report = function(scopeID, messageID, notSpam, callback, context) {
return $.post('/index/', {
a: 101,
scope_id : scopeID,
message_id : messageID,
not_spam : notSpam
}).then(function(response) {
if (callback) {
callback.call(context || window, response, context);
} else {
window.console && console.log && console.log('uCoz.spam.report: message #' + messageID, response);
}
});
};
uCoz.spam.reportDOM = function(event) {
if (event.preventDefault ) event.preventDefault();
var elem = $(this);
if (elem.hasClass('spam-report-working') ) return false;
var scopeID = uCoz.spam.config.scopeID;
var messageID = elem.attr('data-message-id');
var notSpam = elem.attr('data-not-spam');
var target = elem.parents('.report-spam-target').eq(0);
var height = target.outerHeight(true);
var margin = target.css('margin-left');
elem.html('').addClass('report-spam-working');
uCoz.spam.report(scopeID, messageID, notSpam, function(response, context) {
context.elem.text('').removeClass('report-spam-working');
window.console && console.log && console.log(response); // DEBUG
response.warning && window.console && console.warn && console.warn( 'uCoz.spam.report: warning: ' + response.warning, response );
if (response.warning && !response.status) {
// non-critical warnings, may occur if user reloads cached page:
if (response.warning == 'already_reported' ) response.status = 'message_spam';
if (response.warning == 'not_reported' ) response.status = 'message_not_spam';
}
if (response.error) {
context.target.html('
' + response.error + '
');
} else if (response.status) {
if (response.status == 'message_spam') {
context.elem.text(uCoz.spam.sign.notSpam).attr('data-not-spam', '1');
var toggle = $('#report-spam-toggle-wrapper-' + response.message_id);
if (toggle.length) {
toggle.find('.report-spam-toggle-text').text(uCoz.spam.sign.hidden);
toggle.find('.report-spam-toggle-button').text(uCoz.spam.sign.show);
} else {
toggle = $('