Ох, прожив Свирид на світі
Ох, прожив Свирид на світі
Без малого сотню літ,
Не хворів, але на старість
Змучив ентероколіт.
Тож в житті своїм уперше
Дід до лікаря зайшов,
Щоб від клятої хвороби
Той укольчика вколов.
- Роздягайтесь, - мовив лікар, -
Там, за ширмою, хутчій.
І Свирид пішов за ширму,
Проскрипів: - Ох, Боже ж мій.
Та хутенько зняв фуфайку,
Шапку, чоботи, штани,
І сорочку зняв, і майку,
Зняв труси, аби вони
Знай, робить не заважали
Справу лікарю свою.
Оголивсь Свирид та й мовить:
- Я готовий, жду стою.
Лікар, взявши шприц у руки,
Повен розчину набрав.
- Закотіть, - сказав Свириду, -
Вище ліктя свій рукав.
Додав: miknech (04.03.2015)
| Автор: © Михайло Нечитайло
Розміщено на сторінці : Вірш-усмішка
Поділіться цією публікацією у Фейсбуці :
Переглянули твір - 1274 чол.
у Вас # закладок
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 7
Порядок виводу коментарів:
За замовчуванням
Спочатку новi
Спочатку старі
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ ")
klavysjka : Так воно і є. З дитинтьва навчена дякувати ГОсподові за все, що мают. Та війна дала зрозуміти, що це потрібно робити щомиті...
virchi : Твір наповнений світлом, як молитвою за те, що багато хто сприймав як буденність, але тепер – як подарунок. Прості слова набувають сили, коли за ними
virchi : Який милий і світлий вірш! Після всіх важких тем про війну та біль - тут відрада (не в мінус іншим віршам про страждання народу!) . Ви створили
virchi : Так, маєте рацію. На відстані усе інакше, але справжній біль і страждання - тут, на Батьківщині