Ох, прожив Свирид на світі
Ох, прожив Свирид на світі
Без малого сотню літ,
Не хворів, але на старість
Змучив ентероколіт.
Тож в житті своїм уперше
Дід до лікаря зайшов,
Щоб від клятої хвороби
Той укольчика вколов.
- Роздягайтесь, - мовив лікар, -
Там, за ширмою, хутчій.
І Свирид пішов за ширму,
Проскрипів: - Ох, Боже ж мій.
Та хутенько зняв фуфайку,
Шапку, чоботи, штани,
І сорочку зняв, і майку,
Зняв труси, аби вони
Знай, робить не заважали
Справу лікарю свою.
Оголивсь Свирид та й мовить:
- Я готовий, жду стою.
Лікар, взявши шприц у руки,
Повен розчину набрав.
- Закотіть, - сказав Свириду, -
Вище ліктя свій рукав.
Додав: miknech (04.03.2015)
| Автор: © Михайло Нечитайло
Розміщено на сторінці : Вірш-усмішка
Поділіться цією публікацією у Фейсбуці :
Переглянули твір - 1271 чол.
у Вас # закладок
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 7
Порядок виводу коментарів:
За замовчуванням
Спочатку новi
Спочатку старі
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ ")
klavysjka : А инасправді і бачать, і чують.. та споглядать. Єдине, мабуть, забувають, що їхня хата не скраю, а й наступна після нашої...
klavysjka : На превеликий жаль... Тиша насторожую. лякає...
klavysjka : Щиро дякую! Так авоно і є. Любов і ненависть... Ніколи про таке не могли й подумать...
klavysjka : Це правда. Так воно і є. Навчились переглядати цінності життя