щось мені дуже погано...... так душа болить, що і свята ніби не має бути.... Не люблю цих свят з суєтою в магазинах, нарізанням олів*є і бахканням під вікнами півночі..... Це все змушує зіщулиттись у крапку, а не радіти святу.... Та і яке свято, коли, щоб придбати дарунок сину, треба відмовити йому ж у смачненькому чомусь..... Господи, куди ми котимось?!
Вітюню, гарно! ДОзволю дві правки: у першому рядку "мов коні" І рядок "Не лише ті, хто від’їжджав із дому" замінити на " Не тільки ті, що їхали із дому", бо наголос і множина....
Перечитувала останню строфу, бо думка дещо заплутаною здалась. Гарно, Марієчко! Мо* колись таки останні слова передивись для того, щоб вони вклинювались у мозок, а не просто читались, бо сильно ж написано
Круглий рік когось забули діти засохли нервуєжся + прямі мови переглянь
А тепер не по заувагах, а по творові. Отже, задум, сюжет - добре! Але не вистачає розуміння на початку твору, що то за куркуль і якої мами Онисим таки з ним поїхав без вагань. Немає побічного опису, який би дав можливість зрозуміти відмінності матеріального боку життя усіх дійових осіб. Так само і лісника - який він, хто, що?..... Молодець, що пробуєш! Проза - то куди важча річ за поезію!
Анечко, Придивись уважно до довжини кожного рядочка. Перший коротший за третій - так не повинно бути, тоді варто написати "малесенька". Ще! Спробуй відійти від опису чогось у вірші до дії. Тобто нехай соснка стане персонажем якоїсь пригоди, або до неї прилетять птахи, яким вона стане прихистком од вітру тощо.... Мало говорити, що любить сосонка, треба показати це у вірші.... Анечко, справа в тім, що ти нині в тім віці, коли поезія формується так само легко, як дитинство йде у підлітковість.... Натхнення!