На вікні вистигала кутя, мати страви лічила і ложки. Пахло медом - так пахне життям, коли час зупиняється трошки. У маленькій квартирі з вікном в синій вечір і стежку одвічну, нас батьки частували вином і ховали од суму і січня. І любили, як люблять малих, із повчанням, гостинцем і просто... Хтось з онуків помітити встиг, що бабуся поменшала зростом...
щось мені дуже погано...... так душа болить, що і свята ніби не має бути.... Не люблю цих свят з суєтою в магазинах, нарізанням олів*є і бахканням під вікнами півночі..... Це все змушує зіщулиттись у крапку, а не радіти святу.... Та і яке свято, коли, щоб придбати дарунок сину, треба відмовити йому ж у смачненькому чомусь..... Господи, куди ми котимось?!
Все-таки вловлюється у Вашому вірші затишок, сімейне тепло. Якщо чесно - я теж Новий рік не дуже люблю, більш Різдво. Воно асоціюється в мене з тою ж сімейною вечерею, кутею. А Новий рік ... як каже моя бабуся: думала війна почалася - так петарди бахкали й салюти. Не дивлячись ні на що бажаю Вам, Софіє, гарного настрою, міцного здоров'я і сподіваюся, що й в наступному році не перестанете нас радувати такими гарними віршами.
Дуже не люблю я свят У їх сучаснім розумінні, Бо зараз свято - це розврат. Можливо, й самі в цьому винні, Давно забули вже про те, Що добре маєм пам'ятати: Коли душа співає і цвіте, Коли нам хороше - це свято. Воно не визначається числом, Воно не поміщається у даті, Бо це не збори за столом, Лиш відпочинок для душі - це свято.
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
у Вас 
0
