Не слухайте, що дівчата готові робити геть усе..........Якщо людина одна, то скудність душі, або вона не така , як всі примітивні люди..... Хороший вірш...
Ой! Типічний іноземний гонор: Я , я, я............Гордість особиста зашкалює.......... Так як Ви робите висновки про людей, то означає про Вашу недалекоглядність. Ваші пусті слова і балаканина, яка нікуди не веде, мене більше не цікавить....
Найдешевший сорт гордості - це національна гордість. Вона виявляє, що одержимий нею страждає відсутністю індивідуальних якостей, якими він міг би пишатися, - інакше йому не потрібно б було хапатися за те, що він поділяє зі стількома мільйонами. Хто володіє значними особистими перевагами, той, навпаки, самим ясним чином зрозуміє усі недоліки своєї нації, маючи їх постійно перед очима. Але всякий жалюгідний простак, який не має нічого в світі, чим би він міг гордитися, хапається за останній ресурс гордості - за націю, до якої він належить: він заспокоюється на цьому і вдячно готовий криво і навскіс захищати всі недоліки і дурості, які їй властиві . - А. Шопенгауер
Люди, поки не наїдяться горя, до Бога не звертаються, -це так. Але є правильні знання, які допомагають вибрати позитивні дороги, тоді немає страждань. Знання ці Божі. Але , на жаль, у школі такі знання не дають. Хороший вірш.....
Впевнена, що через 3 роки, вже не буде того Яроша, про якого Ви велично говорите. Тут, на Україні, про нього думають, знають не все так позитивно.... Краще шукати хороше щось в Богові для себе.... Все, що людина має навкруги, заслуговує. То ж Схід України сам винен в тому, то там відбува.ться....Люди особисто йшли до цього свїми діяннями. Я їм співчуваю, але їхнім гріхам, -ні.
Не так тії вороги,Як добрії люди —І окрадуть жалкуючи,Плачучи осудять,І попросять тебе в хату.І будуть вітати,І питать тебе про тебе,Щоб потім сміятись,Щоб з тебе сміятись,Щоб тебе добити...БезворогівможнавсвітіЯк-небудьпрожити.... Т. Шевченко Із міні чату: Ви думаєте, що українці які живуть поряд зі мною не допомагають армії, нужденним, хворим... Хто може оцінити значення тієї чи іншої допомоги? - Тільки Бог. Вважаю про це не потрібно говорити... Можете - допоможіть, про інше мовчить. Буду їсти одну картоплю, але Україну не залишу.
Звернення до всіх анумо: Як завжди, всі тихенько спостерігають за цією дискусією і мовчать... Дуже часто у нас когось цькують, а всі відмовчуються. НІ, пан Борис, мене не ображає. Просто боюся байдужих.....
Зі мною закінчувати? А що хтось щось починав? І що це за за особистий характер? Це що, виходить всім, кому я пишу, то це несе якийсь особистий характер? Ви що зовсім здуріли? Таке враження що Ви живете в особистій придуманій ілюзії. З огляду з того, що коментарів під вашими дописами майже немає, то теми ці тут не цікаві.... Пишіть скільки влізе у вашу голову, бо Ви вважаєте, що займаєтеся правильними справами. Всі навкруги вороги і всі заважають щось робити... Схоже на хворобливий фанатизм...
Якщо хтось вважає когось ворогам, то сам в своїй душі носить ненависть. Ненависть не може перемогти. Вона породжує безкінечну якусь, навіть незрозумілу боротьбу. Яка тягнеться століттями... Зрозумійте , пане Борисе, що на цьому сайті люди, в більшості своїй, вкладають сили і уміння для розвитку української поезіі і прози, все інше , то вже не головне. А Ви хочете щоб хтось вступав у ваші дискусії ? Ваша боротьба тут недоречна. Україна з Росією має тісні дипломатичні стосунки і ніхто їх не відміняв. То ж треба виходити на вищий ступінь боротьби, бо тут нічого не вийде. Тут творчі люди , а не політичні політологи...
І що таке хороше життя? Колись бабуся теж так говорила, що діти повинні жити краще... Але ж зрозумійте, що труднощі одні і тіж, хвороби теж, бо матеріальні люди занадто і мрії їхні такі самі, пане Вікторе.
ні, - це не мої особисті ілюзії.... Більшість людей живуть ради дітей і шукають тільки в них щастя і служать їм , як Богам.... Ми духовно деградовані, як би сказати недорозвинені, тому, живемо як усі, - майже однаково.... Дякую за комент, пані Катерино.
Дуже душевний і чуттєвий вірш.... Подивіться, пані Лілія третій катрен, - збивається з ритму... (10) Ти станеш тільки світлом у меню (13) Німого сенсору, мовчанкою в кишені. (10) У нім, як бачиш, функцію люблю (11) Змінили \"смайли\" й дотики-мішені.