Жінка
"Завмирають слова на папері
Самота зазирає до вікон
У провулках буденних феєрій
Я не знаю цього чоловіка"
/Л. Костенко/
Завмирають слова в інстаграмах
Все блукаю по-давньому лінку
Не збагну я тебе ні ні грама.
Ну навіщо шукаю цю жінку???
Ти у хмарах утопій гуляєш,
Вершиш суд не по слові, а вчинку.
Щезне час - ти ж мене й не згадаєш!?!
І чому я чекаю цю жінку???
Я шукаю розмов і побачень,
"Незбагненність" між нами за "стінку"
У словах не роздивижся значень.
Я уже ПОЛЮБИВ ось цю Жінку!!!
Додав: укран (22.02.2016)
| Автор: © Укран
Ключові (? ): вірш про жінку , жінка
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 11
Порядок виводу коментарів:
За замовчуванням
Спочатку новi
Спочатку старі
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ ")
klavysjka : А инасправді і бачать, і чують.. та споглядать. Єдине, мабуть, забувають, що їхня хата не скраю, а й наступна після нашої...
klavysjka : На превеликий жаль... Тиша насторожую. лякає...
klavysjka : Щиро дякую! Так авоно і є. Любов і ненависть... Ніколи про таке не могли й подумать...
klavysjka : Це правда. Так воно і є. Навчились переглядати цінності життя
НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА