Вірш файний , пані Маріє. Не кожен готовий впустити весну в душу.... Та назва мені не дуже подобається......Мені б наприклад, до вподоби :Ми з нею, чи ні?, Поглянь, уже снігу нема, А чи в душі весна?......
То ідіть і цілує руку священнику, який тримає хрест....До тих пір, доки у нас буде рабський дух і нам буде байдуже , який священник.....Не буду багато писати...Знайте, життя не покращиться у нас в країні. Можна так само ходити на сповідь і до психолога....
Я трішки знаюся на психології і можу між рядками прочитати стан душі автора....Можу прочитати психологічний портрет по даті народження.....А наша творчість, вміло підкреслює характер і стан душі....
Люди, які пишуть про нереальний світ, тікають від проблем сьогодення....... Або їхній внутрішній стан( душа) , знаходиться у неспокою. Знаю, що будете заперечувати, але я впевнена.
Неначе в театрі була, а голос Ваший , пане Ігоре, йде , наче із душі , із глибини грудей, серця.......Прекрасно передано відчуття щастя...... Подивіться в тексті : Ти - це я....
Це більше мені нагадує розповідь( проза) про своє життя....Повірте , пані Галино- це майже в кожного такі відчуття..... Сьогодні місяць зачерпнув- в долоні всю мою печаль і по кімнаті розгубив- нервовий сон і гостру жаль....... Спробуйте писати прозу.......
[/size][size=14]Мы видим жизнь лишь на пятнадцать Процентов мозга своего; Об остальных, надо признаться, Не знаем точно ничего....... Це велика кропітка робота - перекладати ,....але мені краще читати в оригіналі..... Можливо,-це було б краще для шкільного віку, щоб знали , як звучать слова на укр. мові.
Завжди є чесні люди, або ми думаємо, що вони чесні.....Але я написала не тільки про священників, а й про людей......Дякую ,пані Катерино. Божої благодаті бажаю!