Ніченька тихо на землю лягає, на небі зорі мов коштовності блищать, нас ніч вуаллю чорною вкриває, Вже день минув- потрібно спать. Ми засинаємо у теплій хаті І бачимо солодкі сни В яких ми завжди вмілі і багаті І зовсім близько до чарівної весни. Нас ніч за плечі міцно обіймає, Несе нам спокій,світ краси несе І тіло наше враз відпочиває Бо ніч на гойдалці так ніжно нас гойдає. І забуваємо ми враз про все: І про хороше,і про погане, Нас ніч немов по річці вдаль несе Й життя влаштоване у нас і гарне. Люблю я ніч за спокій й загадковість, Люблю дивитись сни,бо в них Добро над злом має свою вагомість Й негідник там завжди ні в сих,ні в тих. Та тільки жаль,що це лиш в снах буває, В житті,на жаль,все зовсім навпаки, Негідник себе добре почуває А добрий - все сприймає тумаки, В житті,на жаль,все зовсім навпаки. І знову ніч всю землю обіймає І ми лягаєм спати знов. тож хай Вам в снах вечірнє небо засіяє І подарує Вам надію і любов!
|