Спасибі за увагу і розуміння. Я згоден, воріженьків і в нас вище, як то кажуто, даху і прихованих і з власної недолугості і т.і. Та будемо сподіватися, що і з цими, що всередині також впораємося. Усього Вам доброго.
Пляшка лише оболонка, а потрібна сутність, її рідина.Тому і потрібно дбати усім, щоб не втратити сутність, перетворившись на порожню оболонку. А взагалі вірш гарний, він Вам вдався. Творчих успіхів и наснаг.
Ну, що казати? Рева жрун, Та ще й до того ы брехун, Бо каже: я це не казав, А тільки приклад з преси взяв Про німців і про українців, Які сьогодні наодинці Із ревами, що ласо жруть, А жерунами нас зовуть. Недовго Реві раювати, Настане час відповідати, Візмуть в лещата - не втече, А тонко скиглити почне...
Добрий вірш написали, А до нього я свій поклав. Хай славу про Реву розносять, і кажуть злочинцеві: досить!!!
І дійсно, хіба сльзи єінки це її слабкість. Навпаки, відсутність сліз часто виказують черствість. Звісно, це не про Вашу ліричну героїню. Лобре зроблено - емоційно, чуттєво. Радий бачити Вас знову на сайті, пані Наталю
Ненароком, ненароком, З кожним днем ы кожним кроком, Осінь - мавка волоока, Ближчає до нас В нас кохання з порцеляну Недоречніі позіхання,, Не тужи, що дуже рано Відпалав наш час