Хтось стукає в моє вікно,
Ламається у двері,
Догадуюся хто й чого,
Вдираються химери!
Недавно вигнала усіх,
Різдвяна пісня грала ,
Вони ж почули, й як на зло,
Назад примандрували!
І знов мудрує голова-
Ну, що вони шукають?
І де б знайти такі слова,
Що з хати виганяють.
Позбутися б цього “добра”,
Вже змучена докраю,
Яка ж висока ця гора...
Все ж вірю- подолаю!
Ні на хвилинку не засну,
Коли ламають двері,
Господь дасть силу, віджену,
Настирливі химери!
І понесеться пісня вдаль,
Знов свято буде в хаті,
Навіки зникне серця жаль,
Вернуть думки крилаті!
|