а диха, диха вже з-за рогу, <br /> гукає люду- гей, небого, <br /> а що чекаєш ти від мене <br /> -найперше, гілочку зелену <br /> із ароматом помаранчі, і ти з сніжинками у танці. http://fotki.yandex.ru/users/malovana-1916/view/864415/
Хтось мені мудро сказав - автор завжди правий, то вже залежить від значення, яке ви особисто вкладали, я зрозуміла, як їжа, Ви , певне , як процес поїдання, тоді їда, справді існує з пошаною
поет спостерігає і пише, як на мене, ти не знаєш, чому написав так чи інакше, тобі, може, сумно, а пишеться веселе,і навпаки, за мене не варто турбуватися, вже писала,що варто розрізняти ЛІТЕРАТУРНОГО ГЕРОЯ і автора.
я теж пишу інколи без знаків,бувають вірші, коли поставлені знаки нав`язують сприйняття інтонаційне, цей вірш належить до таких,яйого таким бачу, він повинен, це мій погляд, так і читатися - потік думок з повагою)))
російськомовний рядок, як задум? не думаю, що він доцільний. Ви правильно говорите, висловлене,це... Але треба попрацювати над ритмомелодикою, окрім того, поет, хоче чи ні, випускає свої думки, свої чи прислані, тому часто страждає... широ, з повагою, Мальована
дякую, мені вже говорили раніше, але чомусь саме Ваші слова, пройняли якось особливо, я колись писала короткі форми, потім відійшла,мабуть варто згадати... дуже вдячна)))