SITE LOGO
Ср, 06.11.2024, 05:31
Меню сайта
Наш опрос
Де Ви друкували поезію?
Всего ответов: 421
Главная » Комментарии пользователя [malovana]

Найдено комментариев: 2098
Показано комментариев: 1681-1710
Страницы: « 1 2 ... 55 56 57 58 59 ... 69 70 »

avatar
418 malovana • 23:36, 24.11.2012 [Лінк на твір]
чекати для людини, що пішла уВічність, то мить smile yes
avatar
417 malovana • 23:35, 24.11.2012 [Лінк на твір]
Тут можуть бути прямий(мій) і Ваш(інверсійний) порядок сприйняття, чому б і ні, та я відчуваю, що болі на певному етапі підзвітні, людина аналізує їх, впускає в себе або ні...
дякую)
avatar
416 malovana • 23:30, 24.11.2012 [Лінк на твір]
Дякую, але, мабуть, так і лишиться, бо я так ось відчуваю це в ритмі поезії, інколи і збіг корисний, виникає елемент подовження - відчуття польоту.... <br /><br /> щиро вдячна за допомогу)
avatar
415 malovana • 23:26, 24.11.2012 [Лінк на твір]
кожен поет має свою мету, чи-то вона свідома, чи підсвідома, моя мета - свідома - писати максимально просто за будовою. короткі рядки, неправильні рядки.
це не означає,що я не вмію писати класичні форми.
але там вже інший, якийсь не мій ЛГ, а вірші мені не рідні наче...
дякую щиро)
хочу, щоб ті,хто мене читає, розуміли, що в жодному вірші немає мене особисто, як людини.
avatar
414 malovana • 04:55, 24.11.2012 [Лінк на твір]
Сильно, справжня громадянська лірика 55555
avatar
413 malovana • 04:23, 24.11.2012 [Лінк на твір]
Розпанахано наші долі.... <br /> Наче поле, таки як поле... <br /> Придивися, могили тут, <br /> Обняли Україну. Спрут <br /> Там і там. І навколо <br /> Міста. Обережно іди. <br /> Де звістка, <br /> Що могили отут немає, <br /> Де твоя нога наступає. <br /> Що колись бабуся і дід <br /> У безсиллі поклали звіт - <br /> Тіло внука, дочки, <br /> Тут ,скраю, <br /> Де ногою тепер ступаю, <br /> У безсиллі - "не можу далі"... <br /><br /> Розпанахано нашу волю... <br /> Де ж Ви предки.... <br /> Скажіть-бо слово, <br /> Проклинати чиюсь сваволю, <br /> Чи поставити свічку Вам, <br /> Чи, можливо, й їм, ворогам, <br /> Що убили мою родину, <br /> Теж проститу таку провину? <br /> Як сказати, що Бог простить? <br /> Не умію.Не зможу... Спить <br /> У таку жорстоку хвилину <br /> Всепрощення не буде нині. <br /><br /> * * * <br /><br /> Я поставлю одну свічу. <br /> * * * <br /> Ворогів...Промовчу...
avatar
412 malovana • 20:58, 23.11.2012 [Лінк на твір]
А осінь димна яром неохайним...
Цікава ідея. Думки.Але треба попрацювати над синтаксичними конструкціями, інверсія(непрямий порядок слів) не завжди виправданий, і ритм

З повагою, мальована
avatar
411 malovana • 20:46, 23.11.2012 [Лінк на твір]
В простій формі глибока - думка - це мої принципи. Але твір має бути правильно побудований, я не кажу класично, правильно - у відповідності до головної ідеї - зміст і форма мають бути єдиним цілим Навіть коли ми говорим про роль поезії, чи про себе як поета. В цьому її сенс, поеїіі, адже людина має вдуматись, зробити висновки. Не читати їх просто в рядках. Поезія має залишати елемент недосказаності... А ще... Я теж дуже часто вживаю форму "я". Але це не означає мене, як людину чи поета. Це тільки форма. Дивіться на свого героя збоку.
Я не є преверженець того, що не можна вживати , наприклад, дієслівні рими. Але вони повинні бути виправданими.
З повагою, Тетяна
avatar
410 malovana • 03:17, 23.11.2012 [Лінк на твір]
Ми поставили різні вірші, але проблема одна - байдужість. Мабуть, це головна проблема нашого суспільного "я". 55555
avatar
409 malovana • 03:13, 23.11.2012 [Лінк на твір]
Я теж так думаю, байдужості страшніше немає нічого на світі.Життя чи-то завмирає, чи-то вмирає, чи його не існує. Одне зрозуміло, що не дай нам Бог байдужості як в особистому, так і в глобальному. Це зупинка. Глухий кут як для особистості, так і цивілізації. Байдужі не можуть рухати і рухатись. Дякую, Сонечко))) yes
avatar
408 malovana • 01:27, 23.11.2012 [Лінк на твір]
Все може бути,і, мабуть, буває. Я сьогодні прочитала, що варто людині давати другий шанс, і ніколи третій.Уявімо,що у ЛГ попереду другий)))
avatar
407 malovana • 00:32, 23.11.2012 [Лінк на твір]
Правда твоя, Адель!!!
avatar
406 malovana • 21:35, 22.11.2012 [Лінк на твір]
Все одно, той, хто хоче чути - чує, жаль, що багато хто не доріс до цього.значить, не час, недозрів люд, і скільки ще йому визрівати? 55555 Гарно, проймає душу
avatar
405 malovana • 20:16, 22.11.2012 [Лінк на твір]
На жаль...
Дякую Вам, пані Галино)
avatar
404 malovana • 20:14, 22.11.2012 [Лінк на твір]
Як гарно Ви сказали, люба, справді! Немає найгіршого, коли люди роблять вигляд.Вигляд любові, розуміння когось, взаємопорозуміння. Мої ЛГ, мабуть, на людях теж такі.Але вдома, де ніхто, крім бідної люстри їх не бачить...Щойно Ви мене наштовхнули на думку, а, може, це дитина.Як страшно мені подумати, що вона понесе цю байдужість життям? А, може, це старенька мати, бабуся, серце якої страждає і за рідних, і за себе...
Проте ні!"Люстра" переживає тільки за близьких...
Чи варто? Лід розтане, якщо на те є причини і умови.
Кава вже схолола - її вже не повенути в первісний стан...Навіть підігрівши...
avatar
403 malovana • 19:06, 22.11.2012 [Лінк на твір]
avatar
402 malovana • 18:27, 22.11.2012 [Лінк на твір]
Так гарно спіймали думку, що намагалась відтворити.Щиро вдячна yes plus1
avatar
401 malovana • 18:26, 22.11.2012 [Лінк на твір]
Так, пустка... То страшна річ.
Дякую за відгук plus1
avatar
400 malovana • 17:18, 22.11.2012 [Лінк на твір]
нагадує рокове звучання
avatar
399 malovana • 16:52, 22.11.2012 [Лінк на твір]
гарний вірш для дітей, сподобалась його життєрадісність 55555 hands
avatar
398 malovana • 16:49, 22.11.2012 [Лінк на твір]
осінь шалено просить
танцю. :)
мідноволоса
дивиться в неба просинь,
знає, лиш з снігом білим
листя станцює тихо...
передгрудневе лихо... hands hands hands 55555
avatar
397 malovana • 16:42, 22.11.2012 [Лінк на твір]
Біль -смуга.
Дуже гарно.
Потім буде інша радість, інший біль.Таке життя)))) 55555 hands
avatar
396 malovana • 16:40, 22.11.2012 [Лінк на твір]
Печаль думок ворушить душу...
Дякую, гарно 55555 ;)
avatar
395 malovana • 16:35, 22.11.2012 [Лінк на твір]
Чудова поезія.Я розумію, ЛГ переживає проблеми у стосунках, але для мене, вибачте, просто точка зору, кінцівка про кохання мов звузила межі вірша.... <br /> ,,,А, може, я просто старію yes 55555
avatar
394 malovana • 16:31, 22.11.2012 [Лінк на твір]
А якщо живуть? Я побачила ситуацію,коли живуть двоє, колись близьких людей, кілька, сім`я?
avatar
393 malovana • 16:25, 22.11.2012 [Лінк на твір]
Щиро рада, пане Іване) yes
avatar
392 malovana • 16:06, 22.11.2012 [Лінк на твір]
Покидають, не знаю, добре це чи погано, мабуть,це залежить від ситуації,Роксолано?
Може від людини, її характеру чи життєвого періоду...
avatar
391 malovana • 16:00, 22.11.2012 [Лінк на твір]
Це я Вам дякую, бо не було потреби щось "розшифровувати", то просто думки вголос, думки про те, що є життя, і є поєзія не заради краси поезії тільки,а разом з поезією правда життєва, яка ой як багатьох торкається... yes
avatar
390 malovana • 15:19, 22.11.2012 [Лінк на твір]
Вірш гарний, так багато життєвої правди, чудові образи, сповненні метафоричної простоти і зрозумілості навіюють розуміння того, що є життя
Дух втрати.
заходь,
візьмеш
нитки
старі сотати,
життя,
як люльку,
це тільки малий уривочок сумної поетичної правди
успіхів
з повагою, Мальована
55555
avatar
389 malovana • 15:13, 22.11.2012 [Лінк на твір]
дрібні сніжинки - пишні візерунки )))
гарно,дякую 55555
Форма входа
Друзья сайта
    (міні-чат)

    АВТОР-АДМІН САЙТУ: Facebook,
    Instagram,
    Viber: 0680839579
    E-mail: vagonta@gmail.com

Статистика
Copyright MyCorp © 2024 Хостинг від uCoz