Пн, 16.06.2025, 14:26
Меню сайту
Категорії каталогу
Проза [1073]
Прозові твори друкуються тільки тут
Відеовірші [135]
Аудіовірші [49]
Українцям [2704]
Вірш-пісня [549]
Вірші про Україну [1485]
Вірші про рідний край [812]
Вірші про мову [227]
Збірки поезії, поеми [112]
Абетка [23]
Акровірш [32]
Байка [107]
Загадки [16]
Верлібр [144]
Елегія [51]
Історичні вірші [289]
Вірш-усмішка [1008]
Вірші про сім'ю [402]
Вірші про рідню [154]
Вірші про жінок [665]
Вірші про чоловіків [115]
Вірші про військових, армію [219]
Вірші про Перемогу, війну [416]
Вірші про кохання [3432]
Вірші про друзів [714]
Вірш-казка [132]
Казка (проза) [29]
Проза для та про дітей [19]
Вірші для дітей [334]
Вірші про дитинство [323]
Вірші про навчання [60]
Вірші про професію [85]
Вірші про eмiгрантів [146]
Вірші в перекладі [714]
Вірші про свята [203]
Вірші про спорт [18]
Вірші про природу [1223]
Вірш-тост, вірш-привітання [122]
Для мене поезія - це [191]
Поети [275]
Поетична майстерня [51]
Оповідання, про поетів, творчість [25]
Релігія [343]
Щастя - ... [602]
Жінка - ... [265]
Життя... [4530]
Філософам [1315]
Громадянину [922]
Метафізика [159]
Опитування для Вас:
Як Ви дізнались про сайт?
Всего ответов: 424

ШЛЯХ до ТВОРУ:  

         
Вірші/статті категорії та розділи української поезії, українська проза
    Твори за тематикою категорії та розділи української поезії, українська проза Метафізика
 

А ти не помітив…

А сонце згасало

 Повільно і тихо…

А ти не помітив?!

А ти не помітив…

Без звіту, без вітру

Без тихого "прОшу",

Не звідавши прощі,

Бо діти, бо гроші,

Як тиха пороша,

Приємно-хороша…

Розтануло, зникло

Бо так уже звикло:

Найкраще в дарунок,

А болі підзвітні

Промінню душі…

Отак й полетіло!

В небесній глуші

Воно поживає…

Правічне. Магічне.

Турбота щоденна.

Про тебе.Про мене.

Чекає…

Я знаю!

Я - знаю.



Додав: malovana (24.11.2012) | Автор: © Тетяна Мілєвська
 
Розміщено на сторінці: Метафізика

Поділіться цією публікацією у Фейсбуці:

Переглянули твір - 2040 чол.
 
  
  у Вас # закладок

Автору за твір:

 

Ключові (?): предкам, вірш

Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 12
avatar
1 Abigel • 07:11, 24.11.2012 [Лінк на твір]
Чіпляє душу Ваш вірш, Тетяно...
Та тільки в "Отак й полетіло!" - збіг приголосних. Може, варто чимось замінити? Наприклад: "Тож і полетіло" або "Отак полетіло"...
respect
avatar
7 malovana • 23:30, 24.11.2012 [Лінк на твір]
Дякую, але, мабуть, так і лишиться, бо я так ось відчуваю це в ритмі поезії, інколи і збіг корисний, виникає елемент подовження - відчуття польоту.... <br /><br /> щиро вдячна за допомогу)
avatar
2 LedyDelfin • 10:09, 24.11.2012 [Лінк на твір]
А сонце згасало

Повільно і тихо…

А ти не помітив?!

А ти не помітив… --

чотири рядочки - вірш!
avatar
6 malovana • 23:26, 24.11.2012 [Лінк на твір]
кожен поет має свою мету, чи-то вона свідома, чи підсвідома, моя мета - свідома - писати максимально просто за будовою. короткі рядки, неправильні рядки.
це не означає,що я не вмію писати класичні форми.
але там вже інший, якийсь не мій ЛГ, а вірші мені не рідні наче...
дякую щиро)
хочу, щоб ті,хто мене читає, розуміли, що в жодному вірші немає мене особисто, як людини.
avatar
3 Адель • 11:19, 24.11.2012 [Лінк на твір]
Гарний вірш, Таню, глибокий, я би тільки перефразувала трошки в одному місці:
А болю підзвітне

Проміння душі…

Бо, навряд чи біль підзвітний душі, скоріше душа, щоразу перед ним звітує, мається....
Але то суто моє приватне враження.
Даруйте, якщо не вірно витолкувала. 55555
avatar
8 malovana • 23:35, 24.11.2012 [Лінк на твір]
Тут можуть бути прямий(мій) і Ваш(інверсійний) порядок сприйняття, чому б і ні, та я відчуваю, що болі на певному етапі підзвітні, людина аналізує їх, впускає в себе або ні...
дякую)
avatar
4 Davudenko • 16:28, 24.11.2012 [Лінк на твір]
чекати це дійсно щоденна турбота 55555 hands hands hands
avatar
9 malovana • 23:36, 24.11.2012 [Лінк на твір]
чекати для людини, що пішла уВічність, то мить smile yes
avatar
5 oduvan4ik • 18:58, 24.11.2012 [Лінк на твір]
Мабуть немає більшої образи,як залишитися непоміченою тим,на кого так віддано чекає закохане серце...Душевно і проникливо. 91_smile-2 table-9 roze
avatar
10 malovana • 23:37, 24.11.2012 [Лінк на твір]
дякую, та вірш не про кохання, про любов близьких, яких не помічають, доки людина не помре,так буває respect
avatar
11 Pylyp • 00:14, 25.11.2012 [Лінк на твір]
То так! У старших часто : найкраще - в дарунок, а не для себе!
avatar
12 malovana • 00:19, 25.11.2012 [Лінк на твір]
Так. Мабуть. Поки живемо, можемо тільки здогадуватись.
Дякую сердечно)


Додати коментар:

Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ComForm">
avatar


ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин

(50 коментарів Ви можете переглянути на сторінці "НАШ ТОП ++")
Maksymovych: Дякую за коментар, дуже приємно що Ви звернули увагу до мого твору. Як автор я залишаю простір для читача — щоб кожен міг знайти у вірші щось своє. 

"А риба сама скинула кості"

Ludmilka: Щиро вдячна за тонке розуміння написаного мною!!!

Nemo: Дякующиро, Василю, пишу, як відчуваю... і всім навколо бажаю Щастя...

virchi:
Мова вірша піднесена, що підкреслює значущість втраченого. Але за високим стилем читається жива людська драма - про довіру, яку не виправдали, про дар


     


Форма входуу
ОНЛАЙН - РОЗМОВНИК    
    (міні-чат)

    АВТОР-АДМІН САЙТУ: Facebook,
    Instagram,
    Viber: 0680839579
    E-mail: vagonta@gmail.com


НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА
Copyright MyCorp © 2006 Хостинг від uCoz