А сонце
згасало
Повільно і тихо…
А ти не помітив?!
А ти не помітив…
Без звіту, без
вітру
Без тихого
"прОшу",
Не звідавши
прощі,
Бо діти, бо
гроші,
Як тиха пороша,
Приємно-хороша…
Розтануло, зникло
Бо так уже
звикло:
Найкраще в
дарунок,
А болі підзвітні
Промінню душі…
Отак й полетіло!
В небесній глуші
Воно поживає…
Правічне.
Магічне.
Турбота щоденна.
Про тебе.Про мене.
Чекає…
Я знаю!
Я - знаю.
|