Пт, 22.11.2024, 10:48
Меню сайту
Категорії каталогу
Проза [1051]
Прозові твори друкуються тільки тут
Відеовірші [134]
Аудіовірші [49]
Українцям [2699]
Вірш-пісня [546]
Вірші про Україну [1482]
Вірші про рідний край [808]
Вірші про мову [270]
Збірки поезії, поеми [112]
Абетка [23]
Акровірш [32]
Байка [108]
Загадки [15]
Верлібр [144]
Елегія [51]
Історичні вірші [290]
Вірш-усмішка [999]
Вірші про сім'ю [402]
Вірші про рідню [152]
Вірші про жінок [663]
Вірші про чоловіків [111]
Вірші про військових, армію [211]
Вірші про Перемогу, війну [415]
Вірші про кохання [3388]
Вірші про друзів [715]
Вірш-казка [132]
Казка (проза) [29]
Проза для та про дітей [19]
Вірші для дітей [334]
Вірші про дитинство [323]
Вірші про навчання [59]
Вірші про професію [83]
Вірші про eмiгрантів [147]
Вірші в перекладі [708]
Вірші про свята [203]
Вірші про спорт [18]
Вірші про природу [1224]
Вірш-тост, вірш-привітання [121]
Для мене поезія - це [191]
Поети [275]
Поетична майстерня [51]
Оповідання, про поетів, творчість [24]
Релігія [316]
Щастя - ... [600]
Жінка - ... [263]
Життя... [4484]
Філософам [1308]
Громадянину [909]
Метафізика [157]
Опитування для Вас:
Сторінка "ПОЕЗІЯ та ПРОЗА" завантажувалась:
Всего ответов: 216

ШЛЯХ до ТВОРУ:  

         
Вірші/статті категорії та розділи української поезії, українська проза
    Твори за тематикою категорії та розділи української поезії, українська проза Метафізика
 

А ти не помітив…

А сонце згасало

 Повільно і тихо…

А ти не помітив?!

А ти не помітив…

Без звіту, без вітру

Без тихого "прОшу",

Не звідавши прощі,

Бо діти, бо гроші,

Як тиха пороша,

Приємно-хороша…

Розтануло, зникло

Бо так уже звикло:

Найкраще в дарунок,

А болі підзвітні

Промінню душі…

Отак й полетіло!

В небесній глуші

Воно поживає…

Правічне. Магічне.

Турбота щоденна.

Про тебе.Про мене.

Чекає…

Я знаю!

Я - знаю.



Додав: malovana (24.11.2012) | Автор: © Тетяна Мілєвська
 
Розміщено на сторінці: Метафізика

Поділіться цією новиною у Фейсбуці або роздрукуйте:

Переглянули твір - 1969 чол.
 
  
  у Вас # закладок

Автору за твір:

 

Ключові (?): предкам, вірш

Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 12
avatar
1 Abigel • 07:11, 24.11.2012 [Лінк на твір]
Чіпляє душу Ваш вірш, Тетяно...
Та тільки в "Отак й полетіло!" - збіг приголосних. Може, варто чимось замінити? Наприклад: "Тож і полетіло" або "Отак полетіло"...
respect
avatar
7 malovana • 23:30, 24.11.2012 [Лінк на твір]
Дякую, але, мабуть, так і лишиться, бо я так ось відчуваю це в ритмі поезії, інколи і збіг корисний, виникає елемент подовження - відчуття польоту.... <br /><br /> щиро вдячна за допомогу)
avatar
2 LedyDelfin • 10:09, 24.11.2012 [Лінк на твір]
А сонце згасало

Повільно і тихо…

А ти не помітив?!

А ти не помітив… --

чотири рядочки - вірш!
avatar
6 malovana • 23:26, 24.11.2012 [Лінк на твір]
кожен поет має свою мету, чи-то вона свідома, чи підсвідома, моя мета - свідома - писати максимально просто за будовою. короткі рядки, неправильні рядки.
це не означає,що я не вмію писати класичні форми.
але там вже інший, якийсь не мій ЛГ, а вірші мені не рідні наче...
дякую щиро)
хочу, щоб ті,хто мене читає, розуміли, що в жодному вірші немає мене особисто, як людини.
avatar
3 Адель • 11:19, 24.11.2012 [Лінк на твір]
Гарний вірш, Таню, глибокий, я би тільки перефразувала трошки в одному місці:
А болю підзвітне

Проміння душі…

Бо, навряд чи біль підзвітний душі, скоріше душа, щоразу перед ним звітує, мається....
Але то суто моє приватне враження.
Даруйте, якщо не вірно витолкувала. 55555
avatar
8 malovana • 23:35, 24.11.2012 [Лінк на твір]
Тут можуть бути прямий(мій) і Ваш(інверсійний) порядок сприйняття, чому б і ні, та я відчуваю, що болі на певному етапі підзвітні, людина аналізує їх, впускає в себе або ні...
дякую)
avatar
4 Davudenko • 16:28, 24.11.2012 [Лінк на твір]
чекати це дійсно щоденна турбота 55555 hands hands hands
avatar
9 malovana • 23:36, 24.11.2012 [Лінк на твір]
чекати для людини, що пішла уВічність, то мить smile yes
avatar
5 oduvan4ik • 18:58, 24.11.2012 [Лінк на твір]
Мабуть немає більшої образи,як залишитися непоміченою тим,на кого так віддано чекає закохане серце...Душевно і проникливо. 91_smile-2 table-9 roze
avatar
10 malovana • 23:37, 24.11.2012 [Лінк на твір]
дякую, та вірш не про кохання, про любов близьких, яких не помічають, доки людина не помре,так буває respect
avatar
11 Pylyp • 00:14, 25.11.2012 [Лінк на твір]
То так! У старших часто : найкраще - в дарунок, а не для себе!
avatar
12 malovana • 00:19, 25.11.2012 [Лінк на твір]
Так. Мабуть. Поки живемо, можемо тільки здогадуватись.
Дякую сердечно)


Додати коментар:

Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ComForm">
avatar


ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин

(50 коментарів Ви можете переглянути на сторінці "НАШ ТОП ++")
ruhlyvy: Кожне слово в цьому тексті - гірке, але повністю правдиве!

leskiv: Єдине, що залишилось в українців зараз, це - віра в Господа. Наші "друзі" знову вже вкотре зрадили нас.

leskiv: Оптимістичний, життєстверджуючий вірш. respect



     


Форма входуу
ОНЛАЙН - РОЗМОВНИК    
    (міні-чат)

    АВТОР-АДМІН САЙТУ: Facebook,
    Instagram,
    Viber: 0680839579
    E-mail: vagonta@gmail.com


НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА
Copyright MyCorp © 2006 Хостинг від uCoz