Так,
не знає Історія тління, Хоч
Історії віхи криваві - Виривали
Вкраїну з корінням Знавіснілі
ворожі навали. Cіяв кат рясно смертю та лихом, Обезкровлював
дерево Роду, Розпорошував дух наш на крихти, Нищив
душу святу у народу, Перемножував
горе на відчай, Упокорював
біль наш стернею, Укорінював
маски у вічі, Перекреслював
правду брехнею, Поневолював
волю насиллям, І
глумився над честю й мораллю, Розпорошував
в колах безсилля Переломлені
долі скрижалі... Перекроєні віхи історій І
сплюндровані вір постулати, Заколисану,
приспану, хвору Знов
ховаємо пам'ять за ґрати. Розстриножені
коні стихії, Потривожене
небо від зречень, Вже
ніщо нашу душу не гріє Ні
у спеку, ані в холоднечу. Перепалені
мрії на попіл, Перетовчені
кості в могилах, Недовивчені
нами уроки Пеленою
оман нас сповили. Запорошені
серця судини Чорним
снігом людської облуди, Замордований
люд без упину Всі
віки у засліпленні блудить. Сумно
янголи дивляться з висі, Як мільйони свічок плачуть воском... Час
спинити, народе,цей список, Час сказати катам - "З нас вже досить!".
Наталочко- сила велика цей вірш: сила думки і душевного поривання. Мені тут і глодомор згадався і інші незабуті трагедії. Молитвами злітаймо до Божого задума вселенної- хай стихне той список.
В нас у Львові цими днями будуть відбуватись різні поминальні заходи з нагоди 75-річчя великого терору в Україні, в суботу буде траурна хода від пам'ятника Бандері до Шевченка, де заплановано віче, маю запрошення від організаторів там виступити зі своїми віршами...шкода, що тебе тут нема...
Заколисану, приспану, хвору Знов ховаємо пам'ять за ґрати...- Скільки кривавих плям в історії нашого народу...Прикро,що й досі,в часи незалежності,все це вперто маскується,перекручується і доноситься до людей не в тому жахливому вигляді,яким воно дійсно є.А багато хто і не бажає знати правду...Кричущий вірш,наболілий.
Все одно, той, хто хоче чути - чує, жаль, що багато хто не доріс до цього.значить, не час, недозрів люд, і скільки ще йому визрівати? Гарно, проймає душу
Нашому народові давно треба сумлінно вчитися на власних помилках, а ще - випросити в Бога побільше відповідальності й патріотизму. І як це все увінчається успіхом, віхи нашої майбутньої, ще не написаної історії стануть значно кращими. Вірю, що все буде добре в нашої нації. Достойний вірш, Наталіє. Слава Україні!
І боляче,і гірко. Стільки прожито-пережито, цілі покоління викошено, а народ, як у летаргічному сні. Байдужість, зневіра, безпам'ятство. Приходять нові пани,встановлюють свої закони, забирають і хліб, і землю. А ми мовчимо.
п,Наталю. обовязково покажу цього вірша своїм синам. зараз школярів смикають, як дурний господар коняку за уздечку. "Перекроєні віхи історій І сплюндровані вір постулати, Заколисану, приспану, хвору Знов ховаємо пам'ять за ґрати" Влучно, як постріл, сильно, як совість
Дякую Вам усім, мої любі анумики, що не залишились байдужими і своїми щирими відгуками долучилися до цієї кривавої, але невмирущої для нас теми! Запалімо скорботну свічу за наших пращурів...
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
у Вас 
0
Скільки кривавих плям в історії нашого народу...Прикро,що й досі,в часи незалежності,все це вперто маскується,перекручується і доноситься до людей не в тому жахливому вигляді,яким воно дійсно є.А багато хто і не бажає знати правду...Кричущий вірш,наболілий. 
