Ср, 06.11.2024, 07:42
Меню сайту
Категорії каталогу
Проза [1047]
Прозові твори друкуються тільки тут
Відеовірші [134]
Аудіовірші [49]
Українцям [2698]
Вірш-пісня [545]
Вірші про Україну [1482]
Вірші про рідний край [808]
Вірші про мову [269]
Збірки поезії, поеми [112]
Абетка [23]
Акровірш [32]
Байка [108]
Загадки [15]
Верлібр [144]
Елегія [51]
Історичні вірші [290]
Вірш-усмішка [999]
Вірші про сім'ю [402]
Вірші про рідню [152]
Вірші про жінок [663]
Вірші про чоловіків [111]
Вірші про військових, армію [211]
Вірші про Перемогу, війну [415]
Вірші про кохання [3384]
Вірші про друзів [715]
Вірш-казка [132]
Казка (проза) [29]
Проза для та про дітей [19]
Вірші для дітей [334]
Вірші про дитинство [323]
Вірші про навчання [59]
Вірші про професію [83]
Вірші про eмiгрантів [147]
Вірші в перекладі [708]
Вірші про свята [203]
Вірші про спорт [18]
Вірші про природу [1224]
Вірш-тост, вірш-привітання [121]
Для мене поезія - це [191]
Поети [275]
Поетична майстерня [51]
Оповідання, про поетів, творчість [24]
Релігія [314]
Щастя - ... [600]
Жінка - ... [263]
Життя... [4484]
Філософам [1308]
Громадянину [907]
Метафізика [157]
Опитування для Вас:
Де Ви проживаєте?
Всего ответов: 974

ШЛЯХ до ТВОРУ:  

         
Вірші/статті категорії та розділи української поезії, українська проза
    Твори за тематикою категорії та розділи української поезії, українська проза Метафізика
 

ВНОЩІ…


і  знову  ти!
красивий  мій,  
знадливий  звірю,
знову  ти?
посольство
суєти  і  марноти,
як  пес
(чи  змерз?..)  –
ворушиш  хвостиком
і  просишся  
до  хати  –
Дух  втрати.
заходь,
візьмеш  
нитки  
старі  сотати,  
життя,  
як  люльку,
пОвагом  смоктати,
мовчати
і  
найгіркІше  гІркого
зітхати…

дитя  

гордині,
хрещеник  
заздро-щів,
як  тобі  личить
в  білому
плащі…
але  я  бачу:
білий  плащ  –  
не  білий,
і  рОт-метелик
немовлЯче  милий  –
вдаряє  іклами
і  рикає  внощІ!

і  знов

з  тобою
ми  зустрілися
навіч!
ти
не  змінив
своєї  суті:
в  очах  –
завіса,
в  серці  –
совокрИла
ніч...
дух    марнотИ,
це  знову
ти…

шукаєш  жертви…

нашіптуєш,
як  романтично
й  радісно
заради  тебе,
вмер-ти…

умерти  

в  розпа-чі,
в  плачі,
вночі
на  білому
зітлілому
плащі...

…як  

благородно  взяти
на  себе
роль
твоєї
дорогої  втрати  –
безцінної,
незмінної,
безгрішної…
навік  твоєї  
втрати  
безутішної…

прекрасний  звірю,

я  тобі  –  
не  вірю…

Нещасний  мій!

коханий,  
одинокий  звірю!
яка  печаль!
що  я  тобі  
не  вірю…


Додав: LedyDelfin (22.11.2012) | Автор: © Валентина САВЕЛЮК
 
Розміщено на сторінці: Савелюк Валентина, Метафізика

Поділіться цією новиною у Фейсбуці або роздрукуйте:

Переглянули твір - 2111 чол.
 
  
  у Вас # закладок

Автору за твір:

 

Ключові (?): завіса, звір, плащ, метелик

Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 14
avatar
1 oduvan4ik • 11:52, 22.11.2012 [Лінк на твір]
Нещасний мій!
коханий,
одинокий звірю!
яка печаль!
що я тобі
не вірю…-глибокий твір,викривальний,навіть десь проскакують іронічні нотки(якщо я правильно вловила).Це ніби прозріння,чітке розмежування де чорне,а де біле.Як завжди-сильно. 91_smile-2 91_smile-13 flowers-1 55555
avatar
2 LedyDelfin • 15:19, 22.11.2012 [Лінк на твір]
цього звіразвуть Дух Втрати...
avatar
3 malovana • 15:19, 22.11.2012 [Лінк на твір]
Вірш гарний, так багато життєвої правди, чудові образи, сповненні метафоричної простоти і зрозумілості навіюють розуміння того, що є життя
Дух втрати.
заходь,
візьмеш
нитки
старі сотати,
життя,
як люльку,
це тільки малий уривочок сумної поетичної правди
успіхів
з повагою, Мальована
55555
avatar
4 LedyDelfin • 15:32, 22.11.2012 [Лінк на твір]
дякую, пані Тетяно...
avatar
7 malovana • 16:00, 22.11.2012 [Лінк на твір]
Це я Вам дякую, бо не було потреби щось "розшифровувати", то просто думки вголос, думки про те, що є життя, і є поєзія не заради краси поезії тільки,а разом з поезією правда життєва, яка ой як багатьох торкається... yes
avatar
5 ЛюК • 15:36, 22.11.2012 [Лінк на твір]
Валю, на день народження мені діти подарували плеєр із лекціями-тренінгами не знаю кого (вірніше, не ставила собі за мету дізнатися - дізнаюся колись). Так от, через деякі обставини я почала ходити на роботу, а не їздити. З'явилося мінімум 20 хвилин для себе, які я витрачаю на самоосвіту. І сьогодні я почула фразу приблизно такого змісту: якщо ти не здатен на більше, ніж можеш, не надривайся. Це десь так: якщо електроприлади здатні приймати 220В, не можна підключати 500В. Це я до того, що Ваша поезія для мене - це ті 500В. Така багатогранна і метафізична, що я можу сприйняти лише найнижчі вібрації. Але ж нутром чую глибину! hands hands hands
avatar
6 LedyDelfin • 15:57, 22.11.2012 [Лінк на твір]
люба пані Людмилочко! а тепер гляньте, як просто Ви заперечили свою... свою... недооцінку Ваших же власних "конструктивних" можливостей... хоч і вважаєте, що Ваш "прилад" розраховано на 220, але ж "нутром чуєте глибину" на 550!!!! оце і є - перспектива і резерв! і "конструктивний допуск"!!!

як я радію Вашому коментареві! насамперед, Вашій "згоді, налаштованості" приймати "інші діапазони"... бо найгірше, коли хтось намагається когось "примусити" вібрувати на СВОЇХ хвилях... і все, що не сприйнято одразу, як ніби каша манна, без зусиль, - вважає "неїстівним" впринципі, і дорікає "кухарю", а не собі, лінивому "пожувати"...

я сприймаю твори інших поетів - асоціативно... слова, ритм, навіть ідеї, які "рухали" свідомістю іншого автора - залишаються за словами, якими він хотів їх передати, матеріалізувати і зробив, як дозволив йому досвід і рівень майстерності на даному "кроці" його творчого шляху... тому у мене майже не буває претензій до форми викладу... бачиш, інколи, що слово якесь не таке вскочило у текст колеги, не в загальному енергоритмі "дзвенить", але ж хіба то так уже й важить... всі ми - вчимося у процесі, осмислюємо "на ходу" - а інакше і не вийде...

знаєте, пані Людо, так радію, що не самотня і не "отвергнута" з такими, як мені бачиться, простими і "незамисловатими" віршами моїми... дякую Вам! цей "Дух Втрати" - один із "найзаплутаніших" марень моїх... але Ви його "відчули в глибину" (і ще "наші")... це для мене - бальза-а-м... yes
avatar
Без пояснень мені було б важко зрозуміти істину цього вірша,лише після коментарів та розяснень ваших, п.Валентино,перечитавши вірш ,
відчула справжню його суть. 55555
avatar
9 LedyDelfin • 18:54, 22.11.2012 [Лінк на твір]
дякую
avatar
Щиро вдячна вам,пані Валентино! Сьогодні уже не дуже готова до сприйняття,а завтра перечитаю обов"язково і глибинно (інакше не можна) ,ще раз дяка!!!
avatar
Я прочитала з задоволеннм ваш коментар,ніби поспілкувалася з вами зблизька.Мені близькі ваші думки і я повністю звами погоджуюсь,що кожен вибирає собі
свого поета .
avatar
Вибачте у мене щось з технікою і продовжити свою думку
не можу...ще раз ДЯКУЮ!
avatar
10 LedyDelfin • 19:27, 22.11.2012 [Лінк на твір]
дякую Вам... :) yes
avatar
12 zov1968 • 10:45, 23.11.2012 [Лінк на твір]
Гарний психологічний портрет "одинокого звіра" вималювався на порівняннях і контрастах. Чудовий вірш! 55555


Додати коментар:

Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ComForm">
avatar


ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин

(50 коментарів Ви можете переглянути на сторінці "НАШ ТОП ++")
leskiv: Єдине, що залишилось в українців зараз, це - віра в Господа. Наші "друзі" знову вже вкотре зрадили нас.

leskiv: Оптимістичний, життєстверджуючий вірш. respect


leskiv: Щиро дякую. s-7


     


Форма входуу
ОНЛАЙН - РОЗМОВНИК    
    (міні-чат)

    АВТОР-АДМІН САЙТУ: Facebook,
    Instagram,
    Viber: 0680839579
    E-mail: vagonta@gmail.com


НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА
Copyright MyCorp © 2006 Хостинг від uCoz