Правду кажете- під лежачий камінь вода не тече. Якщо хочемо мати то треба робити вчинки...самим,а будемо чекати допомоги і порад-розчахнуть нашу Україну, як блискавиця стару грушу. Дякую щиро за вірш п Юрію.
Нажаль це присуще людству.Нажаль.Та я вірю,що люди озирнулися, задумалися,стали чуйніші принаймні до рідних.Небесна сотня це найвищий приклад відданості ,не кожен це зрозуміє,знову ж таки, нажаль.Гірше п. Укан, коли не цінують і після втрати. У нашій країні це і відбувається на привеликий жаль.Героям слава!!!