Ми вивчаємо себе все життя і людей які поруч, або яких хочемо бачити поруч і не завжди вдається зрозуміти....життя не вистачає для пізнання Мене зачипило оце питання "А для тебе? Як важко буває збагнути..." Чудовий твір. Дякую Вам Маріє
Красива та холодна, і замість серця лід....найбільша трагедія і покарання за холодність душі, гординю-самотність. Мені дуже сподобався твір....довершений. Знаєте таке відчуття під час читання: занавіс піднявся.......і опустився. Наче побувала на спектаклі
Встань, Тарасе, подивися На народну зграю, Бідності народ напився- Під тином конає...Дякую пю Оксано за вірш. З Шевченкового часу стільки води збігло....а віз і нині там Ой коли вона наступить, Тарасе, та воля, Коли людям українським Посміхнеться доля?!
П. Валентино Ви мене розчулили....такий коментар,і побажання.Аби його могли читати жінки, яким я присвятила цей вірш....для підняття духу,для підтримки. Безмежно Вам вдячна. Хай щастить. І в коментарях хочу подякувати за рівень довіри
Відпалає в душі моїй літо, Фієрично воно відгуло Прийде осені зріле тепло І від нього ще можно шаліти... Чудовий вірш п. Галино. Чому лише спогад? Я вірю у вислів" У....-життя лише починається" Хіба хто зна скільки Господь виділив для нас щастя?...