Щастя - річ ефемерна, пані Галино. Не буду забігати наперед. Поволі, розділ за розділом доберемося до фіналу цієї розповіді. Зауважу тільки, що вона не вигадана. Прототипом моєї героїні була жива людина.
Ой, як гарно! Ви повернули мене, Оксано, у дитинство своїми рядочками! Браво! Такі вірші неодмінно треба додавати до шкільної програми - добрі, світлі, піднесені, казкові!