Слухала і думала: оце і є жива лепта у скарбничку людської пам"яті - дзвінкий і потужниий коич до свідомості тих, хто має нести в майбутнє цю пам"ять про невтішну і трагічну історію нашого народу.
А Ти художниця, Наталочко! Навіть більше! Бо передавати пензлем на полотні те, що бачить око, одне, а малювати словами, так, щоб читач зміг "побачити" - геть інше! Не перестаю захоплюватись Твоїм талантом. Ти неповторна!
Печаль, мабуть, від усвідомлення плинності часу, від невідворотних змін у нас самих і довколишньому світі, у нетривалосі хвилин щастя, у боязні втрат... Не знаю. Це суто моє материнське відчуття, котре я, мабуть, навіть не зумію пояснити словами... Дякую!
Так, словник не суперечить слову "забиратися" щодо значення залазити.:) Але воно мені чомусь звучить, як русизм. Та це чисто моє суб"єктивне сприйняття. Тому, я ще раз перепрошую, за виказані вголос зауваження, що мабуть, є помилковими. Я не філолог, керуюся частенько суто внутрішнім сприйняттям, а воно ж не завжди вірне. Ще раз прошу вибачення.
Супер! Я теж люболю з вікна теплої хати спостерігати за студеною негодою надворі. Скоро уже почнеться. Якщо дозволите зауваження, чи не краще було б " а я сховашись під перину" чи "залізши". І ще закралася одруківочка "джмелиННо". Даруйте, якщо правки мої недоречні. Щиро, Адель.