Пам"яті 1932-1933 років
Безіменні.Змучені.Померлі. Без причини,навіть без труни. Біль торкається душі струни. І падає з очей,неначе перли. Скільки вас?Не сотні.І не тисячі. Тільки очі світять нам із неба Ваші імена дощі не висічуть Небо плаче.Іноді так треба. Пекла сім кругів ще на Землі Брат з ножем уже пішов на брата Невимовна і страшна кантата Чорної голодної петлі Цю вину ніколи не спокутують Цей тягар у нас лежить в краю Спокоєм лише одні думки окутають: Їхні душі,мабуть,у раю.
Додав: Ростислава (27.11.2012)
| Автор: © Ростислава
Розміщено на сторінці : Українцям
Поділіться цією публікацією у Фейсбуці :
Переглянули твір - 1461 чол.
у Вас # закладок
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 3
Порядок виводу коментарів:
За замовчуванням
Спочатку новi
Спочатку старі
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ ")
klavysjka : А инасправді і бачать, і чують.. та споглядать. Єдине, мабуть, забувають, що їхня хата не скраю, а й наступна після нашої...
klavysjka : На превеликий жаль... Тиша насторожую. лякає...
klavysjka : Щиро дякую! Так авоно і є. Любов і ненависть... Ніколи про таке не могли й подумать...
klavysjka : Це правда. Так воно і є. Навчились переглядати цінності життя
НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА