Пам"яті 1932-1933 років
Безіменні.Змучені.Померлі. Без причини,навіть без труни. Біль торкається душі струни. І падає з очей,неначе перли. Скільки вас?Не сотні.І не тисячі. Тільки очі світять нам із неба Ваші імена дощі не висічуть Небо плаче.Іноді так треба. Пекла сім кругів ще на Землі Брат з ножем уже пішов на брата Невимовна і страшна кантата Чорної голодної петлі Цю вину ніколи не спокутують Цей тягар у нас лежить в краю Спокоєм лише одні думки окутають: Їхні душі,мабуть,у раю.
Додав: Ростислава (27.11.2012)
| Автор: © Ростислава
Розміщено на сторінці : Українцям
Поділіться цією новиною у Фейсбуці або роздрукуйте :
Переглянули твір - 1410 чол.
у Вас # закладок
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 3
Порядок виводу коментарів:
За замовчуванням
Спочатку новi
Спочатку старі
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ ")
ruhlyvy : Кожне слово в цьому тексті - гірке, але повністю правдиве! leskiv : Єдине, що залишилось в українців зараз, це - віра в Господа. Наші "друзі" знову вже вкотре зрадили нас.
leskiv : Оптимістичний, життєстверджуючий вірш.
НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА