Скільки людей, стільки думок. Висловлю й свою думку з приводу прочитаних рядків. Я вважаю, що Всесвіт - це і є життя, про яке ми пишемо. Люди - це душі. А що найголовніше для душі? Напевне, висловити свою любов або ненависть до когось чи до чогось... Окрема тема - тема Бога. Але ж Бог живе в усьому земному... Чи можете дати приклад "космічної" поезії? Цікаво зрозуміти Вашу думку до кінця.
Можливо, у тім і є суть людини, що тіло - то візуальний вияв душі? Саме тіло має здатність допомагати людям, які не вміють творчо "літатати". Повертайтеся в лави оптимістів!
На мою думку, не в таку саму війну гралися діти, а так само "грались у війну", бо колись були "наші" і "німці", а тепер - "наші" і "росіяни". Сьогодення, на жаль, змусило дітей сприймати сусіда-слов'янина, як ворога.