Снігу, пані Катерино, не стільки хочеться, скільки він необхідний. Бо за оманливою передчасною весною можуть прийти люті морози, а все вже пішло в розвиток. Передчасна весна завжди пахне бідою. Тому й викликає тривогу.
Дуже правдивий і душевний вірш. Щодо зауваження, що до такого зуборжіння ми не доходили. Варто згадати тридцяті й сорокові роки минулого століття, аби зрозуміти, що це не зовсім так.