Величезний коментар завжди корисний.А щодо "залипання в світ", то інколи находить таке захоплення його величчю, що достоту відчуваєш себе приклеєним, та ще й мізерним. Може, й не надто поетично, зате точно передає відчуття.
Суть, певно, в тому, що інколи людина бачить світ у власному вимірі - де насправді порожня комора, вона вважає її повною, а заселений світ пусткою. Філософія, що поробиш. Інколи й психіатр не завадить, коли в нього не та ж проблема світосприйняття.