Дочекайсь мене, моя мить неждана
Дочекайсь мене, моя мить неждана,
Дочекайсь мене, я в дверях постану,
Дочекайсь мене на порозі дому,
Дочекайсь мене – й не даруй нікому.
Не даруй вітрам, бо візьмуть і звіють,
Не даруй серцям, адже красти вміють,
Не даруй царям, закують в кайдани,
Не даруй рабам, заподіють рани.
Не даруй світам, бо в безодню скинуть,
Не даруй ночам, бо боги покинуть,
Не даруй гріхам, бо то чорні діри,
Не даруй людям, бо не знають міри.
Забери всього ти мене з порога,
Забери всього, як я є від Бога,
Забери всього, щоб я став єдиний,
Забери всього, бо скришусь і згину.
Додав: miknech (15.07.2015)
| Автор: © Михайло Нечитайло
Розміщено на сторінці : Життя...
Поділіться цією новиною у Фейсбуці або роздрукуйте :
Переглянули твір - 1091 чол.
у Вас # закладок
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 4
Порядок виводу коментарів:
За замовчуванням
Спочатку новi
Спочатку старі
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ ")
leskiv : Єдине, що залишилось в українців зараз, це - віра в Господа. Наші "друзі" знову вже вкотре зрадили нас.
leskiv : Оптимістичний, життєстверджуючий вірш.