Дуже вірно та чітко сказали, пані Галина! Але вся історія українства - це чвари та зрада один одного. Треба визнати, що це є НАЦІОНАЛЬНОЮ МЕНТАЛЬНІСТЮ...
Станіславе, за всю історію існування України, починаючи з 1917-го року, не було такого, як зараз, коли абсолютно усі ключові посади в країні займають НЕукраїнці! За комуністів посади всіх перших секретарів райкомів та обкомів, не кажучи вже про ЦК КПУ, займали українці, котрі говорили виключно українською мовою. Так, це були комуняки, але українці! Навіть в Кремлі розуміли, що в це втручатися не можна. Нинішня ситуація є відверто ГАНЕБНОЮ та НЕТЕРПИМОЮ!
Дякую, Станіславе за відгук, та за слова подяки, котрі ти висловив мені у листі! Стосовно ж Михеїла Нікалозовича, то він мужик, в принципі, правильний, але це відверта ганьба для свідомих українців, що вони скандують зараз його ім'я і просять "не зрадити"! Тобто виходить, що більше в Україні вже зовсім нема на кого покластися, як тільки на екс-президента Грузії, котрого, до речі, власний народ вже ніяк не хоче не тільки кудись обирати, а навіть бачити... Скажу іще одне - скоріше за все, баригу-Порошенка до Різдва виженуть геть, але завзятий революціонер Саакашвілі може привести замість одного гада - гадюку-Тимошенко. А це не є те, що Україні треба! Ні і ні! Україна зараз вже на такій страшній межі, коли експериментувати права не має! Потрібен вольовий УКРАЇНЕЦЬ-ПАТРІОТ-ПРОВІДНИК, а не професійна аферистка та політична повія(кажуть що не тільки політична!)!
В цьому вірші, пані Наталія, дуже відчутний гнівний стиль Кобзаря. Нема нічого сильнішого в український літературі, ніж слово Тарасове! Стосовно ж пропутінських східняків, то тут що ж - вони ніколи не були ні за духом, ні за формою українцями. Геть усе українське викликає в них злобу та відразу. Особисто я не бачу, яким чином отаких людей можна зробити часткою України. Мені здається, що цю публіку треба ввічливо вичавлювати до Росії. Якщо ж ні, то вони однаково зроблять там, де живуть, якщо не Росію, то Совок вонючий!
Дякую за твою небайдужість, Надя! Стосовно ж реакції пересічного українства на матеріали про отаких ВЕЛЕТНІВ ДУХУ, як генерал Гордійчук та Поет(саме з великої літери!) Василь Стус, то тут на мою думку ось що. 1. Серед сучасного українства відсоток людей, котрі ментально продовжують жити в УРСР, є лякаюче великим. Це статистика. Ясна річ, що для глибоко совєцьких людей і Гордійчук, котрий цитує Степана Бандеру, і Василь Стус, котрий все його коротке життя бився з комуністичною системою - вороги! Саме ТАК, Надя! Совки в сучасній Україні ні за що про це голосно не скажуть, але правда вилазить з того, ЩО і ЯК вони пишуть в Інтернеті і за КОГО вони голосують на геть усіх виборах. 2. Серед авторів усіх, без виключення, українських літсайтів домінують вкрай слабенькі "чайники". Для цієї жалюгідної породи творчість Василя Стуса просто недосяжна. Василь лякає їх своєю глибиною та неймовірною силою духу. Таким чином, ці літературні мурашки просто тікають геть від Василевих болісних слів, занурюючись у їхні нескінченні "дивокраї" та "верболози". "Любов-кров", "він пішов", "він прийшов", солоденькі мрієчки разом з тонами "погодних" віршиків - оце їхня доля і їхній рівень. Яким боком там можуть бути титани українського духу? Та ні яким!
Поетично! Дуже цікаве порівняння нездійсненного кохання із яблуком, котре скотилося у корзину. Ліля, життя має цикли і яблука народжуються кожного літа і щороку...
У фейсбук-коментарях читачі активно висловили багато слушних думок з приводу цієї статті. Хочу сказати кілька слів і я. Мені здається, що суто демократичними важелями сьогоднішню Україну вже не врятувати. Деморалізоване та вкрай розбещене тотальною корупцією суспільство, яким є на сьогодні Україна, потребує міцної руки ПАТРІОТА-ПРОВІДНИКА! Нинішні українські виборці чи навряд здатні привести до влади саме отакого. Висновок: якщо йдеться про майбутнє нації, то можливо застосувати не тільки механізм демократії, але й чогось іншого...
Юра, але уважно подивись на перебіг моєї дискусії. Окрім тебе, ніхто чітко не висловився на мою підтримку! Ниють про мир та злагоду! І це під матеріалом про ІСТИННОГО Героя України! І ніхто не сказав, що генералу Гордійчуку в ноги треба вклонитися та писати і говорити про нього УСЮДИ, ДЕ ТІЛЬКИ МОЖНА! Ото так, Юра! І це на сайті, де москаликів неначе нема і бути не може! НІХТО НЕ СКАЗАВ НІ СЛОВА ПРО ВДЯЧНІСТЬ ГЕРОЮ УКРАЇНИ! ГАНЬБА!!! А прочитань же до чорта! Забігли, злякалися та й втікли про дивокраї херачити! Тьху!
Пані Оксана, Ви написали дуже щирий та сповнений болем вірш! Стосовно ж до Ваших питань, то, скажімо такі політологи, як Дмитро Корчинський та Олексій Арестович вважають, що Росія буде душити Україну різними засобами, аж поки не розвалиться сама. Коли це буде? Усі фахівці вважають, що до цього усе йде. Особисто я гадаю, що йдеться про 5-10 років. Але можливо, що і швидше. Багато чого залежить від Заходу. Вони можуть зробити цей процес швидким, або повільним. Захід, коли схоче, то може так притиснути Московію, що рачки лазитимуть!
Юра, ти все вірно сказав у цьому коротенькому, але глибокому за змістом віршику! Що ж до інтерфейсу, то "Анумо" - не ідеальний. Факт! Вже одне те, що на ГС маленєчкими літерками висвічується лише п'ять робіт, є вкрай невірним. Має бути щонайменше десять і так, аби нові твори були помітні сходу. В цьому відношенні "Проба пера" є зразковим сайтом. Мало того, там ще й стрічка новин йде з "Твіттеру", де можна взнати купу самого різного та цікавого - від культури до політики. Єдине погано - там чату нема, як тут.