Обожнюю читати я Ваші вірші Роксоланочко, я Ваша сердечна прихильниця. Вірш цей дуже світлий, прочитавши отримала величезну насолоду, а це багато значить, якщо вірші залишають такий відбиток в душі!!!
І немов у грі з неба зійшла. щось мені цей рядок зовсім вибивається із ритму, чи я помиляюсь? А так вірш дуже сподобався, так тримати і бажаю Вам ще рости і рости до вершин поетичного неба!
прийміть мою прихильність пане Василю, прочитала на одному диханні, кожне слово летить так легко, немов пушиночка, і в цих легких словах багато змісту, це я Вам як поет поету кажу
Переглянула... і отримала величееееезне задоволення! Скажу щиро - це просто супер!!!!По-перше, озвучено просто на найвищому рівні, дуже професійно! А по-друге, малюнки, що використані у відео теж чарують своїми кольорами і красою!!!!!
Дуже цікаво написано, ставлю 5. але остнне слово в цьому рядку дещо збентежує: ЩоЩоб та вимова гідну відсіч дала Якщо читати з правильним наголосом слова дАла, то якось не звучить зовсім, можливо варто тут підкорегувати, як гадаєте? я можу і помилятись
слово "захрип" теж мене досі бентежить, але все ж буває таке, коли довго мовчимо, голос у нас дещо хрипкий і зрозуміло, що у пестощах нічних ЛГ або мовчить або дещо хрипуватим голосом щось шепоче
Вірш дуже красивий, але як на мене рими занадто прості: серця - озерця; стежками - вітрами - світами. Це моя особиста думка, але думка автора все ж є найважливішою, дякую за увагу!