Пт, 22.11.2024, 01:51
Меню сайту
Категорії каталогу
Проза [1051]
Прозові твори друкуються тільки тут
Відеовірші [134]
Аудіовірші [49]
Українцям [2699]
Вірш-пісня [546]
Вірші про Україну [1482]
Вірші про рідний край [808]
Вірші про мову [270]
Збірки поезії, поеми [112]
Абетка [23]
Акровірш [32]
Байка [108]
Загадки [15]
Верлібр [144]
Елегія [51]
Історичні вірші [290]
Вірш-усмішка [999]
Вірші про сім'ю [402]
Вірші про рідню [152]
Вірші про жінок [663]
Вірші про чоловіків [111]
Вірші про військових, армію [211]
Вірші про Перемогу, війну [415]
Вірші про кохання [3388]
Вірші про друзів [715]
Вірш-казка [132]
Казка (проза) [29]
Проза для та про дітей [19]
Вірші для дітей [334]
Вірші про дитинство [323]
Вірші про навчання [59]
Вірші про професію [83]
Вірші про eмiгрантів [147]
Вірші в перекладі [708]
Вірші про свята [203]
Вірші про спорт [18]
Вірші про природу [1224]
Вірш-тост, вірш-привітання [121]
Для мене поезія - це [191]
Поети [275]
Поетична майстерня [51]
Оповідання, про поетів, творчість [24]
Релігія [316]
Щастя - ... [600]
Жінка - ... [263]
Життя... [4484]
Філософам [1308]
Громадянину [909]
Метафізика [157]
Опитування для Вас:
Чи повинно бути державне замовлення на друк поетичної літератури?
Всего ответов: 350

ШЛЯХ до ТВОРУ:  

         
Вірші/статті категорії та розділи української поезії, українська проза
    Твори за тематикою категорії та розділи української поезії, українська проза Життя...
 

ХРАМ ДУШІ І СВІТЛА

*********ВИТОЧУЙ РАЙ!*********
Я вже іду,

Здіймаючи угору
Незримі крила, прагнучі увись,
Підношу погляд в небо неозоре,
Де янгол білий крилами огорне
    Мене колись…

А ти будуй

Свій Храм душі і світла,
Вимощуй шлях до правди і добра.
Допоки тут – хай в серці твому квітне
Любов ясна, що стане ліком світу,
Виточуй рай!

Жени біду,

Залиш усі тривоги,
Хай тінь образ розчинить сяйво зір.
Бурхливий плин чекає за порогом,
Ти ж не впускай у душу лиш одного –
Гірких зневір.

Дощі пройдуть,

Душі зміцніють крила -
Для нових злетів, звершень і звитяг.
Усі образи світу ми простили.
Хай ніжно нас несе на своїх хвилях
Ріка життя…

Додав: Валькірія (29.03.2012) | Автор: © Крісман Наталія
 
Розміщено на сторінці: Життя..., Філософам

Поділіться цією новиною у Фейсбуці або роздрукуйте:

Переглянули твір - 2296 чол.
 
  
  у Вас # закладок

Автору за твір:

 



Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 22
avatar
А чого так, куди слова поділися?... ;)
avatar
2 Alokum • 19:50, 29.03.2012 [Лінк на твір]
Дуже гарний вірш! hands hands hands
avatar
Тоді я тішуся... s-9
avatar
4 Asedo1949 • 20:18, 29.03.2012 [Лінк на твір]
10- 101010 55555 Браво!!! Браво!!! Всі п'ятірки хотіла вам виставити за такий вірш, тільки не розумію, що це за "заповіт" "Я вже іду," На вулиці весна, і все тільки починається...
avatar
Та це я щойно Роксолані відписала такий коментар на її вірша, "я іду" випливає з тексту... а зайвий "заповіт" ніколи не зашкодить, їх у мене вже багато...
avatar
6 укран • 22:00, 29.03.2012 [Лінк на твір]
Прекрасно hands
Нехай ваші настанови дійдуть до всіх починаючих поетів..
avatar
Та я пишу не лише для "починаючих", та і як розмежувати починаючого від непочинаючого?
Пишу усім, хто вміє бачити і чути, хто живий душею, чиї крила прагнуть лету...
avatar
8 укран • 22:12, 29.03.2012 [Лінк на твір]
Починаючих від непочинаючих мабуть, все таки відрізняє юність і відсутність досвіду...
Дуже дякую за вірш...
avatar
Паспортний він і вік (зрілість і мудрість) душі - різні речі... знаю таких двадцятилітніх, які пишуть набагато глибше і досконаліше, у віршах яких можна знайти значно більше життєвої мудрості, аніж у деяких сивочолих, нікого тут, звісно, образити не хочу...
avatar
15 укран • 14:27, 30.03.2012 [Лінк на твір]
Я говорю не про мудрість а про досвід...Якби я міг то раніше багато що уникнув би... повиправляв... Якими б мудрими не були ті двадцятилітні, але вони завжди повинні схиляти голову, перед старшими людьми
А ви сильна поетеса , ваше слово навіть прозове як зброя, володійте цією зброєю обережно і мудро...
avatar
Колись у мене на робочому столі впродовж багатьох років у рамці стояла фотографія, на якій я у кузні Івана Франка у селі Нагуєвичі, де він народився, з піднятим над головою величезним молотом... а під фото мої слова -

Мій молот - Слово, ним лупаю
Скалу байдужості й облуди.
Чи поцінують труд мій люди?
Цього не знаю...
avatar
10 Koshkina • 22:22, 29.03.2012 [Лінк на твір]
Після Вашого вірша зароджується в серці оптимізм. Дякую!!! happy4
avatar
Якщо так - то вірш написаний не намарно.
Дякую, Ірино!
avatar
12 Roksa • 06:21, 30.03.2012 [Лінк на твір]
Допоки ми тут- під сітчаткою Божого Ока
із поглядом пильним, овиті любов"ю з висот,-
пильнуймо осердя душі і незримого крока,
шануймо енергозернятко Творцевих красот.
Виточуймо Рай у рел"єфі натхненного слова
різцями кристальної думки - і будемо жить
стежою отою, що барвами вся кольорова,-
аби лиш не сіра, і лиш би - не згубная сить,
що виїсть нутро і залиє до денця ропою-
тоді уже дибай сліпою душею на прю.
Мій, Татко Небесний, тримай мене сильно рукою
якщо я Фомино на віру раптово згорю.
Ще б тільки не стати на балку хитку і непевну,
і не промовчати собою у світобою.
Між чорним і білим усі балансуєм, - напевно...
ні, знаю я точно: є вибір і воля, і лю...
Бо в цій мережі, перевузленій, світських законів
важливо в собі незатерти високий акорд
подібний на Стусове "МУШУ!", "триматись доскону!",
Допоки ми тут ще - гартуймо в собі Світлий Код!
avatar
Допоки тут –
Не варто зазирати
За грані ті, людині незбагнені.
Допоки кров тече по наших венах
Ми рвемо ґрати
Облуд потворних і йдемо' крізь темінь
На Вищий суд.

Осердя душ
Гартуєм у звитягах.
Нехай ніщо не вищербить душі
В боях за правду, хай весни дощі
Омиють стяги
Від кривавих стигм. Лише війни ножів
Уже не руш!

У сяйві зір
Втопім свою журбу,
В нас вибір є – до світла, правди, волі.
Прийшла пора у руки брати долю,
Лише не будь
Рабом, ні тим, хто дух людський неволить,
Живи і вір!

Зрікаймось пут,
Які скували душу,
Любім цей світ – найбільша це потреба.
Сліпих душею Татко наш із Неба
Вже не відпустить -
Пробачить всім, прийме усіх до себе…

Та док ми тут – несімо світло-суть!
avatar
"Виточуй рай..."Такі влучні слова і такі потріні,бо якщо кожен із нас
буде прагнути відтворити на Землі куточок раю,засвітити хоча б малесенькій вогник у темряві,тоді наша матінка Земля посвітлішає,дуже добре що вам вдалося так гарно передати читачеві всі свої настанови. 55555 hands :hands: hands
avatar
Дякую Вам, Галинко, за розуміння і проникнення у те, про що я пишу!
avatar
18 InhearT • 22:42, 30.03.2012 [Лінк на твір]
"Виточуй рай"...погоджуюсь до коментарів,особливо пані Галини, влучно сказано...
кожен житиму в тому раю,який сам садитиме своїми вчинками...
avatar
Наш світ навколо – наче сад,
Де кожен – садівник,
Якщо б могли навести лад -
То виріс би квітник... shy

Дякую, Іванку!
avatar
20 lyu4450 • 11:05, 01.04.2012 [Лінк на твір]
Дуже-дуже сподобався вірш, такі слова чудові, такий глибокий зміст.
Не можу підібрати слів, щоб висловити своє захоплення!!!!
up
avatar
Дякую, Любонько, за теплі слова!
avatar
22 Sametoia • 08:18, 10.04.2012 [Лінк на твір]
Прочитав. І від душі відлягло трішки... Дякую за вірш! inverted


Додати коментар:

Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ComForm">
avatar


ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин

(50 коментарів Ви можете переглянути на сторінці "НАШ ТОП ++")
ruhlyvy: Кожне слово в цьому тексті - гірке, але повністю правдиве!

leskiv: Єдине, що залишилось в українців зараз, це - віра в Господа. Наші "друзі" знову вже вкотре зрадили нас.

leskiv: Оптимістичний, життєстверджуючий вірш. respect



     


Форма входуу
ОНЛАЙН - РОЗМОВНИК    
    (міні-чат)

    АВТОР-АДМІН САЙТУ: Facebook,
    Instagram,
    Viber: 0680839579
    E-mail: vagonta@gmail.com


НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА
Copyright MyCorp © 2006 Хостинг від uCoz