Підтримую пані Катерину в її зауваженні щодо ноші по життю. Від того, чи людина брехлива, чи правдива, не залежить легкість / важкість її земного шляху. А якщо й залежить, то далеко не абсолютно й однозначно... Так, залежать стосунки з Богом, Його думка про неї. Залежать відносини з оточенням. Залежить стан душі, врешті-решт. Але можу припустити, що якраз далекі від Бога люди (оті Іуди, як у Вас) несуть на собі значно більші й, зрештою, важчі тягарі, ніж більш праведні за них. Бо мало того, що від хреста свого їм не втекти, як кажуть, вони ще й страшний додаток на себе беруть (навіть не розуміючи того нерідко). Але на цю тему можна філософствувати довго... Хочеться відзначити, що Ви, Ірино, ростете як поетеса. Подальших успіхів!
Просто ода жінці у Вас вийшла, Іване. Але щось мені підказує, що написаний Вами вірш стосується, передусім, конкретної людини... Чи це все - узагальнення?
Милий, сердечний, життєвий вірш! Аж бринить у ньому любов до рідного краю... Пані Катерино, але пропоную в другому рядку "високих" і "чужих" поміняти місцями, щоб усі наголоси були правильні, з тією ж метою в четвертому замінити "яких" на "котрих" (тоді Ви й ритм збережете, і з наголосами буде все ок).
Мораль буває різна, думки теж, але істина... Істина одна. І, справді, не всі її збагнули й збагнуть, як і зазначено у Святім Письмі. Маєте рацію, Ірино. Із зауваженнями я згодна, до речі. Другий рядок в останньому катрені у Вас коротший за інші, виділяється не вельми вигідно. За ідею - 5)
А мені подобається Ваш стиль. Щоправда, вже колись це Вам зауважувала. :-) Є незвичні слова, але це, на мою думку, лише додає особливого шарму віршеві. Це ж бо - складник саме Вашої творчої манери. Насправді, не знала, що таке "пелазги" й "рулади". Та вже довідалася: подивилася в Інтернеті. Гарна поезія, весняна, звучна, своєрідна) 5)
Наталю, пропоную на початку другого катрену замінити "ніби" на "немов", щоб наголос був на другому складі, як того вимагає загальна ритміка. А вірш у Вас вийшов душевний та життєвий. Як же ж розумію переживання ліричної героїні... Бажаю, щоб справдилося бажане) 5, звісно ж)
Тема складна, одна з найскладніших у світі, чи не так? Твір Ваш життєвий, він передає емоції, душевний стан... Тільки топтати те зерно треба обережно, все - не треба, щоб часом досвіду цінного не вбити. Страждання (особливо через кохання) - то страшне, знаю. Але, буває, воно щось людині дає (висновки якісь)... Але й слізьми тими жити не можна, бо затягують у безодню. Щастя Вам і Вашій ЛГ, Ірино