"Сльозову ношу в собі криницю повноводну - гай, не видно дна..." Адель Станіславська Я не плачу, бачиш? Ось, не плачу! То не сльози. Вітер пролетів. Зачепив. Та я його пробачу, а тобі - пробачу й поготів! Не корися. Сльози - то водиця. Пролилися трохи, та й нема. Замикаю воду у криниці на замок... Та знову, крадькома, нишком, сміючись сама із себе, дістаю, заховане на дні. Чи то слабкість, чи така потреба, відмикать криницю в тишині? Я не плачу, бачиш? Ось, не плачу! То не сльози. Вітер пролетів.
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
virchi: Так якщо я бачу такі коментарі, то одразу видаляю їх. Відповідно на окремих сторінках цих коментарів не буде. Також користувачі блокуються, якщо вони надсилали подібне...
virchi: Та це було радше риторичне запитання 🙂 Бо інколи переклад звучить так, ніби його ще тільки шукають. У будь-якому разі дякую за працю й вправляння, без іронії.
ivanpetryshyn: Якщо це був спам- це дужже погано: вороги залізли на наші поетичні ниви! Треба більшої безпеки для сторінки. Я - лише автор/віршопис/перекладач: нема
у Вас 
1
