"Сльозову ношу в собі криницю повноводну - гай, не видно дна..." Адель Станіславська Я не плачу, бачиш? Ось, не плачу! То не сльози. Вітер пролетів. Зачепив. Та я його пробачу, а тобі - пробачу й поготів! Не корися. Сльози - то водиця. Пролилися трохи, та й нема. Замикаю воду у криниці на замок... Та знову, крадькома, нишком, сміючись сама із себе, дістаю, заховане на дні. Чи то слабкість, чи така потреба, відмикать криницю в тишині? Я не плачу, бачиш? Ось, не плачу! То не сльози. Вітер пролетів.
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
klavka: В поисках настоящего мастера многие читают отзывы о гадалках на форумах. В некоторых случаях это помогает избежать мошенников. Но на опросы уходит немало времени. И это не гарантирует защиту от цыганк
klavysjka: Безмежно дякую! Насправді у житті і таке буває. А потім, наче на сповіді все сказала. На душі стало легше. А жила з тягарем таким все життя. Двуша і серце рвались в шмаття.
у Вас 
1
