Лілічка, а скільки таких бабусь кричали "Росія"? Звичайно, дуже прикро, що через них постраждали інші люди. Людей обдурили. та прийде час (якщо вже не прийшов) і вони все зрозуміють. Тільки жаль, що ціна такого прозріння дуже висока - життя наших воїнів. Дякую за коментар. Хай Вам щастить!
Вікторе Гордійовичу, Ви мислите вірно. Не одна людина винна в тому, що відбулося. Агресія готувалась дуже давно і ретельно. А більшість населення Донбасу повелося на обіцянки. Зовсім не подумали про наслідки. Невже вони забули, що таке вже було і чим все закінчилось? Адже Росія приєднувати Донбас і не збирається. Мета була ослабити економіку України. Все зруйновано, підприємства вирізані і вивезені. ***Дякую за коментар.
Пані Катерино, Ви хочете сказати, що люди не відіграли ніякої ролі в тому, що зараз твориться в Донбасі? Чому ж тоді не сталося такого в Харкові? Адже це теж Схід України. І агресор планував почати свою операцію по захопленню України саме з Харкова. Та мабуть виник сумнів. Харків таки відстояли! В Запоріжжі сепаратистів оточили кільцем мешканці міста, закидали їх яйцями, борошном, хто чим хотів. Відстояли. Та і Ваша Одеса залишилась українською, правда, дуже дорогою ціною, завдяки численним провокаціям. Не все так просто. Агресія готувалась дуже давно, надзвичайно ретельно і цинічно. А П. лише очолив цю вакханалію. І я повністю підтримую пана Бориса, тому що все, про що він Вам написав — чистісінька правда.
Дякую за коментар. Та я ж, Борю, і не заперечую. Все було так, як ти пишеш. Та тільки не всі підтримували, і не всі повелися. Ось і тут, бачиш як. Донька цієї жінки і мати мали різні погляди на ситуацію, що склалася. Дочка таки настояла на тому, щоб повернутися в Авдіївку. Подивись на дату і співстав, що далі там творилося. Пам'ятаєш?
Чудовий і достойний переклад. Обидва твори написані майстерно. Тож дякую за творчість. Згодна з Вами, будувати важче і довше, ніж розвалювати. Та все ж сподіваюся, що нам вдасться вийти на широку дорогу. Адже вірш писався в 1995 році. Ще й війна додалася. Хай щастить! ***Якщо читачі, яким сподобався твір, натиснуть на п'яте сердечко, воно закриється, і чиясь прикра помилка зникне.
Як добре, що у нас є такі багаті душею люди. Щиро вдячна Олександру за спонсорську допомогу. Дійсно, бачити рекламний баннер було досить неприємно. Це створювало певні незручності. Дякую!
Пані Оксано, мені теж дуже болить... Шкода молодих хлопців, які не встигли навіть одружитись. Дякую за Вашу небайдужість. Сама сподівалась, що війна закінчиться восени цього року. Та бачу, що не схоже на це. Та все ж треба надіятись на краще.
Чудово, пані Катерино! Літо не просто було теплим, а й надто спекотним, та ще й без дощів. Я от подумала, що людство не вміє ще акумулювати сонячну енергію про запас, щоб використовувати її взимку. Ну, так, є сонячні батареї, то може в майбутньому буде й те, про що я мрію. Дякую за вірш!
Не розумію я українців. Невже вони не бачуть хто перед ними? Неврівноважений скандаліст, який скрізь іде напролом. Навіть далекі від політики люди, відмічають суцільні порушення правил і законів. Все це дестабілізує обстановку в Україні. Дякую за оперативно написаний вірш!
Не завжди так. Це дівча маленьким було дуже вредним. Настирна була і часто репетувала так, що зупинити було неможливо. Згадайте Макаренка, Ушинського. Дивно, що тут така реакція на цей твір. Дуже дивно.
***Дитина виросла чудовою дівчинкою. Гарна собою, танцює, талановита майстриня. Нещодавно нагороджена сертифікатами за 1 і 2 місця у конкурсах народно-прикладного мистецтва на суму 550 грн.
Якщо мама її приструнювала, це зовсім не означає, що вона сатрап. На дітей батьки ніколи не піднімали руку. Я вчитель і знаю про що веду мову. Десь помиляються, потім підправляють. Це - життя.
І потім, не можу зрозуміти, чому так низько оцінюється сама робота. Адже описаний реальний факт з життя, з якого читачам для себе треба зробити відповідні висновки, а не ставити це, як докір автору. Нічого не розумію...
Матеріал розміщений 4 вересня, сьогодні вже 10 вересня. За шість днів ніхто не поцікавився цією публікацією?! Не розумію цього. Я все подивилася, прочитала уважно... Заціпеніла від жаху. 1985 рік. Це не 1937 і ось таке... Не можу прийти до тями. Як таке могло статися? Що це? Через п'ять років реабілітували. А чи покарані ті, хто здійснив ці жахливі репресії? Ми думали, що у нас все добре. А в цей час гинули патріоти України за те, що не вміли мовчати. Вічна пам'ять Василю Стусу...
Маленькі діти копіюють дорослих, не замислючись над змістом слів. Діти ж маленькі, не вміють аналізувати, те, що чують. Ця мініатюра написана для того, щоб дорослі замислились над своєю поведінкою біля дітей. Дякую.
Звичайно ж, задуматися. Для чого ж і писалося. Висновки давно зроблені. Дівчинка виросла чудовою дитиною. Їй зараз тринадцять років. Вихована, добра, чуйна, прекрасна рукодільниця. Має дуже багато нагород. Ми нею дуже пишаємося! ***Дякую Вам за відгук. Щасти!
Дякую за цікаву публікацію. Схвильована незвичайною долею цієї талановитої жінки. На жаль, так часто буває з геніальними, обдарованими людьми. Надто пізно визнають їх талант, тоді, коли митців уже немає в живих.
Я проти збройної боротьби. Але знаю й друге, що мерзота розуміє тільки силу зброї. Як тут бути? Дякую за сильний, грізний, правдивий вірш. ***Питання. А як це ти вставляєш відео у коментарях?
Дякую, пане Іване, за мудрі роздуми. Але підтримую пані Катерину. Я категорично проти військових конфліктів. Повинен бути жорсткий контроль за діями влади. Ми повинні не забувати, що влада на службі у народу. Вибори повинні бути відкриті і прозорі. Ми повинні чітко собі уявляти, кого ми обираємо. Щоб це не був кіт у мішку. Якщо депутат не виконує своїх обов'язків, або стає корупціонером, виборці повинні відкликати його. У нас така система не діє. Що твориться у судовій системі? Жах якийсь! Роботи дуже багато. Але військових конфліктів не повинно бути. З повагою до Вас, Надія.
Боря, не треба судити строго Полторака. Все життя всі команди і назви в армії (і не тільки) здійснювалися російською мовою. Не думай, що це так просто, одразу перейти на ідеальну українську. Твоя особиста неприязнь до Порошенка мені давно відома, але я її не поділяю. Чудова промова, без жодного заглядування у папери! Це вже не той Порошенко, який тільки-но заступав на пост Президента. Гриценку симпатизую і ти про це знаєш. Але... Свято було проведено на висоті, це визнають навіть наші недруги. Така вже в тебе звичка, шукати все погане. Якби ти став Президентом України, що би ти зробив в умовах війни і розвалу після горе-президентів, після зухвалого втручання Росії у внутрішні справи нашої країни?