Зимонька- зима.
Красива, ніжна, біла наречена,
неначе лебідь полем пропливла.
Краса її пейзажів незбагненна,
а холод, наче серцем прожила.
Вона, як фея з казки появилась
і як принцеса носик задерла.
Вона із снігу й льоду народилась
і снігом всю округу замела.
Махнула рукавом і кучугура,
із снігу появилася умить.
А оком підморгнула і фігура,
на шибці притаїлася і спить.
Скувала льодом ріки і озерце,
для діток заморозила каток.
Із інеєм розсипала відерце,
із криги збудувала он місток.
Засяяли від сонечка сніжинки
і заіскрились в бурній метушні.
Кружляють в танці легко, як пушинки
загадують зимові дні ясні.
Додав: 0970006586 (11.12.2017)
| Автор: © Лариса Василишина
Розміщено на сторінці : Вірші про природу
Поділіться цією новиною у Фейсбуці або роздрукуйте :
Переглянули твір - 1349 чол.
у Вас # закладок
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 6
Порядок виводу коментарів:
За замовчуванням
Спочатку новi
Спочатку старі
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ ")
leskiv : Щиро дякую за коментар
leskiv : Пречудова у вас уява. Сподобався вірш.
НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА