Я рими ґвалтую при світлі торшера. Строфа не лягає, ні ямб, ні хорей. Шукаю в романах. Читаю Бодлера. Натхнення немає. Відсутність ідей. Розірвані фрази, затаскана рима, Порожня бездумність, і віршів нема. Дорога поезій для мене незрима, Катрен недосяжний, між нами стіна... Рядами писав на листах А-чотири, По черзі псував я стандартний формат. І кидав у кошик в куточку квартири. А що залишилось? Читай результат. 27.03.10
Ага,прямо філософське запитання(це я про дітей)Учора цей вірш не хотів ставати, спочатку комп'ютерний глюк(не можна було поставити вірш, шрифти збивалися), а потім і мій глюк у голові, не той файл поставив.Але все минулося.
Оксанко, на жаль, на деяких час із підручників викинули цей факт і таке було.Зараз ніби трішки пробують казати правду і то якось ніяковіючи, ніби бояться.