Колись, у відвертій розмові,
Зізналася щиро мені
У тому, що хочеш любові
Омріяної день при дні.
Де сповнені двоє жагою
І вірність свята між двома.
Де радості стільки дзвінкої,
Що місця для туги нема.
Що там, за межею галактик,
Забудуться болі й жалі, -
Та підпис на шлюбнім контракті
Тримає тебе на землі.
|