Мій дід пройшов усю війну, був ранений, контужений, проте вернувся з війни живим Розповідав багато про війну і про День перемоги... Який це був радісний день. Яке свято. В нас завжди в цейдень збирались ветерани, святкували Перемогу . Це дійсно було Велике свято "радость со слезами на глазах" Багато в нього було друзів-фронтовиків різних національностей..... Чи міг би він уявити, що росіяни можуть стати ворогами?! Мав він і нагороди, шанував георгієвську стрічку,... а тепер, коли з нею на грудях здійснювались такі бесчинства, вона сприймається зовсім по іншому. Але певно ветеранам вона лишилась як і раніше дорога.... Тому, я вважаю, що їх не можна засуджувати, а молоді потрібно просто пояснювати.... (хоч можна і нарватись)
Ох Галино, Ваше серце наче якесь сито все пересіває, все фільтрує, відсіває, хоче щось відмити... Та у світі всяк буває, біле посіріло, почуття гарячі світлі чомусь потьманіли, чомусь серце обміліло, не може любити... Молоде прекрасне тіло зблідло, постаріло. А в душі... холодна пустка, не хочеться жити, чисте небо посіріло,.. та що говорити. Тече все, міняється, і життя і люди, було так, і зостанеться, і після нас так буде... Чому так -- ніхто не знає, думки -пересуди, нудять світом чомусь люди кидаються в блуди. Щось шукають, виглядають, а чого -- не знають, від непевності і згуби певно так тікають....
Ненароджені діти убитих батьків, скільки вас?! з часів ще Батия.... Від вашої кількості і океан би змілів, а сльозами,.. усіх матерів хай потопом ворогів наших змиє...
Якби поспішила, взяла і прийшла, якби була рядом... було б мабуть гірше - зникла б казка чарівна, не було б і вірша, а,... можливо, з'явилася б інша....
Бідний Зайчик... втік від мами, і попада то в дощ, то в сніг... бродить десь малий лісами, а зайчиха збилася із ніг, шукаючи неслухняного малого, сама від горя не своя.... В малого ж лиш одна дорога, а мати всі дороги провіря....
Дуже гарно, легко, поетично... лиш для чого струшувати бджіл рудих і сонних, вонии ж не якісь там синтетичні, з квітів, на чиїсь балкони й підвіконня.?...
Та не вертись ти.... Гарна спереді і ззаді Замилувались навіть дзеркала Як не піддатись на таку принаду, Певно не одне чоловіче серце з розуму звела...
Який там зАпал, коли ритмічно стукають колеса І старий вагон розсохся і скрипить, Вже не повернути далеких світлих весен І юності далеку неповторну мить...
Дякую. Питания можливо і мучить.... та чи кожного? А лишити ми повинні лише щось добре і довговічне. а от як це зробити і що саме... це вже питання питань
0
').addClass('report-spam-working');
uCoz.spam.report(scopeID, messageID, notSpam, function(response, context) {
context.elem.text('').removeClass('report-spam-working');
window.console && console.log && console.log(response); // DEBUG
response.warning && window.console && console.warn && console.warn( 'uCoz.spam.report: warning: ' + response.warning, response );
if (response.warning && !response.status) {
// non-critical warnings, may occur if user reloads cached page:
if (response.warning == 'already_reported' ) response.status = 'message_spam';
if (response.warning == 'not_reported' ) response.status = 'message_not_spam';
}
if (response.error) {
context.target.html('