Пт, 22.11.2024, 02:03
Меню сайту
Категорії каталогу
Проза [1051]
Прозові твори друкуються тільки тут
Відеовірші [134]
Аудіовірші [49]
Українцям [2699]
Вірш-пісня [546]
Вірші про Україну [1482]
Вірші про рідний край [808]
Вірші про мову [270]
Збірки поезії, поеми [112]
Абетка [23]
Акровірш [32]
Байка [108]
Загадки [15]
Верлібр [144]
Елегія [51]
Історичні вірші [290]
Вірш-усмішка [999]
Вірші про сім'ю [402]
Вірші про рідню [152]
Вірші про жінок [663]
Вірші про чоловіків [111]
Вірші про військових, армію [211]
Вірші про Перемогу, війну [415]
Вірші про кохання [3388]
Вірші про друзів [715]
Вірш-казка [132]
Казка (проза) [29]
Проза для та про дітей [19]
Вірші для дітей [334]
Вірші про дитинство [323]
Вірші про навчання [59]
Вірші про професію [83]
Вірші про eмiгрантів [147]
Вірші в перекладі [708]
Вірші про свята [203]
Вірші про спорт [18]
Вірші про природу [1224]
Вірш-тост, вірш-привітання [121]
Для мене поезія - це [191]
Поети [275]
Поетична майстерня [51]
Оповідання, про поетів, творчість [24]
Релігія [316]
Щастя - ... [600]
Жінка - ... [263]
Життя... [4484]
Філософам [1308]
Громадянину [909]
Метафізика [157]
Опитування для Вас:
Де Ви проживаєте?
Всего ответов: 974

ШЛЯХ до ТВОРУ:  

         
Вірші/статті категорії та розділи української поезії, українська проза
    Твори за тематикою категорії та розділи української поезії, українська проза Українцям
 

В'ється вулиця рідненька

В’ється вулиця рідненька – 

Стрічка споришу, 

Кланяюсь тобі, земелько. 

Йду я, не спішу. 

 

Сумно… Нікуди спішити, 

Вже ніхто не жде. 

Хата он стоїть Улити, 

А слідів — ніде... 

 

Як же швидко промайнули 

Роки молоді! 

Над рікою верби  гнулись, 

Там нема води… 

 

Розламавсь давно місточок, 

Висохла ріка. 

Пада спалений листочок – 

Пам’ять в нім гірка. 

 

Вже новесенькі будинки 

Стали в рівний ряд, 

Є й завалені хатинки – 

Три стоять підряд… 

 

Тут жила Марія хвора – 

Жаль, її нема… 

Де подвір’я тітки Дори, 

Тиша там німа. 

 

Ось стара, дубова лава. 

Скільки ж це їй літ? 

Милувався на заграви 

Тут старезний дід. 

 

Скрутить «козячу» він ніжку, 

В світлі ліхтаря, 

Та й розкаже оповідку, 

Як стеріг царя. 

 

Осінь, холод. Дід – босоніж, 

Усмішка в очах. 

Грівсь старенький на осонні, 

Доки й не зачах. 

 

Час прийшов, дідка скосило… 

В серці біль і щем. 

Всіх забрала і накрила 

Смерть своїм плащем… 

 

Вуличка своєю стала, 

Для людей нових. 

А померлі… всі зостались 

В пам’яті живих. 

 

12. 04. 2017 рік 
Світлина з інтернету 


Додав: kraynyuk46 (25.04.2017) | Автор: © Крайнюк Надія
 
Розміщено на сторінці: Українцям

Поділіться цією новиною у Фейсбуці або роздрукуйте:

Переглянули твір - 1893 чол.
 
  
  у Вас # закладок

Автору за твір:

 



Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 14
avatar
0
1 Nemo • 22:26, 25.04.2017 [Лінк на твір]
Гарний спогад про минуле,
Нещодавній штрих,
Доки пам'ять не заснула,
Ми серед живих...
avatar
0
5 kraynyuk46 • 08:53, 26.04.2017 [Лінк на твір]
Дякую, п. Олександре Володимировичу, за чудовий екс. Нехай у Вас все буде добре! Живіть довго і щасливо! З повагою!
avatar
0
2 укран • 22:52, 25.04.2017 [Лінк на твір]
Багато є таких будиночків по селах...
Сумно.
avatar
0
6 kraynyuk46 • 08:54, 26.04.2017 [Лінк на твір]
Дякую, пане Укран, за коментар. Ваша правда. Багато таких будиночків... Таке життя. Хай Вам щастить!
avatar
0
3 ruhlyvy • 00:57, 26.04.2017 [Лінк на твір]
Бездоганий у всіх відношеннях вірш! Аплодую тобі, Надя!

:hands:
avatar
0
7 kraynyuk46 • 08:57, 26.04.2017 [Лінк на твір]
Дякую тобі, Борю, за приємний коментар! Здоров'я тобі міцного та творчих успіхів! Щасти! 
avatar
0
4 poshipelov • 05:56, 26.04.2017 [Лінк на твір]
Хай не бездоганний, та за душу взяв,
Села умирають, нестає селян
Вулиці широкі бур'Яном заросли,
Хати завалились позаминулої зими...
avatar
0
8 kraynyuk46 • 09:01, 26.04.2017 [Лінк на твір]
Мені приємно, що вірш взяв за душу. А що не бездоганний... Ми ж лише аматори, а не професійні поети. До речі, я б із задоволенням прислухалась до ваших поправок. Якщо Вам не важко, то напишіть. Я підправлю. 

***Дякую Вам за увагу і коментар! Хай щастить!
 
avatar
0
9 Мурашка • 13:29, 26.04.2017 [Лінк на твір]
І я також пишу з болем про рідну домівку.Спогади ганять сум і біль.
Гарний вірш,шкода ,що болісний.Добра Вам,пані Надіє! 55555
avatar
0
11 kraynyuk46 • 15:07, 26.04.2017 [Лінк на твір]
Щиро дякую, пані Галино! Живіть довго і щасливо! З повагою!
avatar
0
10 Asedo1949 • 13:57, 26.04.2017 [Лінк на твір]
Дуже гарно, щемно і ностальгічно! В пам'яті читача малюються свої села, вулиці і провулки з їхніми старожилами, і душа переповнюється добром до рідної землі. Всього найкращого! З повагою.
avatar
0
12 kraynyuk46 • 15:13, 26.04.2017 [Лінк на твір]
Щиро дякую, пані Катю, за коментар, який можна було би поставити продовженням вірша. Писала і самій було боляче від того, що бачу, коли приїжджаю на малу Батьківщину. Здоров'я Вам, наснаги, успіхів! З повагою!
avatar
0
13 Оксанка • 18:17, 26.04.2017 [Лінк на твір]
Так, час нещадний...невблаганний.Згадала своє село і своїх людей... вже віджили. 55555
avatar
0
14 kraynyuk46 • 22:27, 26.04.2017 [Лінк на твір]
Дуже вдячна Вам, пані Оксанко, за коментар. Час дійсно невблаганний і... швидкоплинний. Людям так мало відводиться часу для того, щоб пожити на цій прекрасній землі. На жаль... Живіть довго-довго. Хай буде Вам щастя! 


Додати коментар:

Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ComForm">
avatar


ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин

(50 коментарів Ви можете переглянути на сторінці "НАШ ТОП ++")
ruhlyvy: Кожне слово в цьому тексті - гірке, але повністю правдиве!

leskiv: Єдине, що залишилось в українців зараз, це - віра в Господа. Наші "друзі" знову вже вкотре зрадили нас.

leskiv: Оптимістичний, життєстверджуючий вірш. respect



     


Форма входуу
ОНЛАЙН - РОЗМОВНИК    
    (міні-чат)

    АВТОР-АДМІН САЙТУ: Facebook,
    Instagram,
    Viber: 0680839579
    E-mail: vagonta@gmail.com


НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА
Copyright MyCorp © 2006 Хостинг від uCoz