Не знаю, як Ви сприймаєте свій вірш, а мені він нагадав, із своєю жартівливою формою спілкування, коломийки. Теми нам підказує життя багате на такі факти.
Ох Галино, Ваше серце наче якесь сито все пересіває, все фільтрує, відсіває, хоче щось відмити... Та у світі всяк буває, біле посіріло, почуття гарячі світлі чомусь потьманіли, чомусь серце обміліло, не може любити... Молоде прекрасне тіло зблідло, постаріло. А в душі... холодна пустка, не хочеться жити, чисте небо посіріло,.. та що говорити. Тече все, міняється, і життя і люди, було так, і зостанеться, і після нас так буде... Чому так -- ніхто не знає, думки -пересуди, нудять світом чомусь люди кидаються в блуди. Щось шукають, виглядають, а чого -- не знають, від непевності і згуби певно так тікають....
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
ruhlyvy:Пане Артуре, я мав би Вам тут щось втішне сказати, але я ніколи не казав і не кажу того, чого не думаю. Україна не обрала Чорновола на Провідника і тим прирекла себе н
ruhlyvy:Пане Артуре, про мене геть усе - у моїх творах! Читайте і вчіться, бо в мене є чому повчитися! А у тих, хто єлей ллє навкруги, нічому не вчіться, бо вони - гірші за
у Вас 
0
