— Дивлюся, доню, з сумом на світлини, Твоїх не вистачає так пісень. Тебе давно чекаю на гостини, Приїдь, моя рідненька, хоч на день.
Тобі багато маю розказати, Бо, часу в мене обмаль вже, на жаль... Ти так давно була у рідній хаті, Мені ж пора збиратись в світлу даль...
— Скучаю за тобою так же само, Ти, рідна, не засмучуйся лишень. Зібралось справ багато дуже, мамо, Та не сумуй, приїду з дня на день…
Минули дні. Прокинулась раненько, Далеко десь у церкві чути: «Дзень!». Біжить, спішить обняти рідну неньку. Бринить сльоза... Спізнилася на день…
*** Своїх батьків любіть і поважайте, І звістку надсилайте їм щодень. Їх бачити живими поспішайте, Бо може бути це останній день... 13. 04. 2013 Фото з Інтернету
Щемний вірш! Як часто ми втрачаємо той дорогоцінний час, який не повертає втраченого. Мабуть, вкралася помилка у рядку "Тобі багато я маю розказати," бо "я" тут зайве. З повагою.
О,Боже! Яке творіння,просто бере за живе.Так і хочеться вже зараз їхати до мами.Браво,Надійка.Нехай Ваша творча нива завжди колоситься.Успіхів Вам.З повагою,Володимир.
Дякую Вам, Володимире, за такий щирий, добрий коментар! Їдьте до своєї мами, відвідайте її якомога швидше. Мами завжди чекають з нетерпінням своїх дітей. Мені, на жаль, ні до кого їхати... Хай Вам щастить!
І здається, що так і не встигли сказати найдорожчій у світі людині, своїй мамі, найголовнішого... ***Дякую, пані Оксанко за коментар. Не сумуйте. Таке життя. ***А Вам нехай щастить!
Мені теж, нікуди їздити. Ми вже стоїмо на першій лінії ТУДИ... Таке життя... І нічого тут не вдієш. Дякую за коментар! Будемо жити, Петре Володимировичу, скільки долею намальовано. Хай у Вас все буде добре! :sm1:
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
klavysjka: Не втрачає суті. Дай Боже, щоб вона була завжди. Мріяли розбудувати Україну. Тепер мрії помінялись місцями. НА першому місці ВИЖИТИ І ЖИТИ!! А далі вже ВІДБУДУВАТИ. І лиш тоді
у Вас 
0
:roze:
