Мій дід пройшов усю війну, був ранений, контужений, проте вернувся з війни живим Розповідав багато про війну і про День перемоги... Який це був радісний день. Яке свято. В нас завжди в цейдень збирались ветерани, святкували Перемогу . Це дійсно було Велике свято "радость со слезами на глазах" Багато в нього було друзів-фронтовиків різних національностей..... Чи міг би він уявити, що росіяни можуть стати ворогами?! Мав він і нагороди, шанував георгієвську стрічку,... а тепер, коли з нею на грудях здійснювались такі бесчинства, вона сприймається зовсім по іншому. Але певно ветеранам вона лишилась як і раніше дорога.... Тому, я вважаю, що їх не можна засуджувати, а молоді потрібно просто пояснювати.... (хоч можна і нарватись)