За притчею.
*
Зустрівши якось гарну квітку,
Влюбився вітер враз безтями,
І поки ніжно дув досвітній,
Вона впивалась почуттями.
Була незвична і красива
В своїм яскравім ароматі.
Для нього стала навіть мила
На фоні світу благодаті.
Хоч віддавав все задля неї,
Замало все йому здалося.
- Дмухну із сили я всієї,
Щоб серце в неї аж зайшлося.
Вона пожертвує для мене
Любові силу і кохання,
І дійство те моє вогненне
Відкине в неї всі вагання.
… Вогні той подих оросили,
Як раптом… долу впала квітка,
Не втримавши дурної сили,
Не ждавши підступу нізвідки.
Він спробував, було, підняти,
Але не зміг вже оживити,
Старався більше, лиш мовчати,
І те минувше відновити…
Згасала квіточка щомиті
І вітер збурений у гніві
Зривав пелюстя оксамитні
І розкидав у лютім співі.
- Віддав для тебе я всю силу
Своїх чуттів і слів любові…
Волієш ти піти в могилу,
Життя спинивши на півслові.
У тебе, мабуть, і немає
Любові кращої для мене!?…
…. А час невмолимо минає
І листя зчорніло зелене…
*****************
Любов - це не пристрасть самих відносин, а повага!
І силою не вимірюють любов, бо - це не розвага,
А хто полюбить, той завжди повинен пам’ятати,
Що ніжність душевна зігріта теплом – визріє в сонати.
Вже краще десять раз, переборовши себе, переживати,
Аніж один раз грубо і безжалісно зламати.
Дуже все правдиво і повчально....Не потрібно хизуватись своєю силою, а подумай, що потрібно твоїй коханій, що їй не повредить... а потім дій. Дуже правдиво і гарно написано...
Гарно, мудро і болюче. Важко вберегти. А ще важче втратити. Часто розуміння цього приходить занадто пізно. Хтось вчиться на чужих помилках, а хтось - на своїх. Щасти!
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
у Вас 
0
Правдиво! 
