5 Вірно сказано: "Думав про поезію, в якій уже писано-переписано, відтак знайти своє я і сказати щось так, як ще ніхто не сказав до цього - справа не з легких". Якщо дозволите - приєднуюсь до думки.
Максиме, звісно, бездоганності не має меж, але навіщо ж так себе зневажати. Ваші вірші варті друку. А натхнення і розвиток після цього не зменшаться... Успіхів Вам! І творчої наснаги!
Такі вірші потрібно не стільки розуміти, скільки відчувати. І кожен може в одному й тому ж вірші бачити щось своє. І от коли бачить, то значить не даремно... , тому оцінка 5!
Я просто хочу Вам сказати ДЯКУЮ За влучність слів, а не якийсь памфлет... А я ж тепер пишаюсь, мов відзнакою - В моєму місті справжній є поет! Не те що я... Боліло - написалося. І вірш - не вірш, і думка - не думки. Пережила.. На згадку лиш зосталося Кілька сторінок жовтих, від руки...
Анюта, дякую Вам за відгук! Це справжнє щастя для мене, коли хтось, навіть стороння людина впізнає себе в моїх рядках... Значить я пишу не лише заради себе...